Під графічним романом традиційно розуміється твір із наскрізним завершеним сюжетом, оформлений у форматі коміксу та виданий окремою книгою. Жанр не передбачає серіальності, властивій періодичним коміксам, але завершені серії або окремі сюжетні арки, перевидані у формі самостійних альбомів, позиціонуються так само.

Історія графічного роману

Поняття графічної новели нерозривно пов'язане з європейською, особливо, франко-бельгійською школою коміксу. Зразки «романів без слів», оформлені як послідовність гравюр на злободенну тему, які розповідають історію лише за допомогою зображень, часто траплялися в середовищі європейських художників лівого спрямування першої третини ХХ століття. З початком Другої світової жанр занепав, але на його основі вже сформувалася традиція оповідання в малюнках.

У французькій мові комікс носить назву bande dessinée, або, скорочено, BD. Що в перекладі означає «мальовані смуги». Очевидно, термін не передбачає «комічності», властивої англомовній назві. А, як відомо, nomen est omen — «ім'я це знак», ім'я визначає зміст. Отже, у європейській традиції комікси із самого початку не є чимось явно несерйозним, тому регулярно привертали до себе увагу мистецтвознавців і художників. У Франції мальовані історії вважаються окремим різновидом мистецтва та отримують підтримку на рівні держави.

Бельгійський художник Жорж Ремі, відомий під псевдонімом Ерже, у 30-і роки ХХ століття створив популярного героя Тентена (Tintin), комікси про пригоди якого неабияк урізноманітнили тематику та задали тон індустрії на багато років уперед.

У США в цей період також ведуться експерименти з публікацією в бульварних виданнях графічних романів із детективно-нуарними сюжетами, жахами та фантастикою. Справжній сплеск цікавості й, безпосередньо, популяризація терміну відбулися у 80-і роки ХХ століття, коли за справу взялися найбільші гравці видавничого бізнесу Marvel і DC. Вийшли культові графічні романи «Хранителі» Алана Мура, «Бетмен: Повернення Темного лицаря» Френка Міллера, «Маус» Арта Шпігеля.

Твори в цьому жанрі міцно закріпилися на ринку та почали займати верхні рядки в списках бестселерів, відкривши дорогу до слави багатьом талановитим авторам, які з кожним роком тішать читачів усе новими та новими цікавими роботами.

Особливості графічного роману

Багато в чому відмінні риси графічних романів зумовлені маркетинговою політикою. Видання в цій ніші позиціонуються як «серйозна» альтернатива звичайних коміксів, що висуває певні вимоги до виробництва.

Альбоми друкуються на якісному папері, переважно мають тверду обкладинку. Європейські новели частіше меншого обсягу, ніж від авторів зі США, але більшого формату.

До роботи залучаються вже відомі сценаристи або художники, щоб деякою мірою гарантувати цікавість споживача до нового видання, «розкрутити» одного з творців через ім'я іншого, популярного. Часто формуються цілком зоряні дуети з прославлених майстрів пензля й пера. Яскравим прикладом таких колаборацій виступає «Пісочна людина», сценарій якого написаний Нілом Гейманом.

З цієї ж причини як сценарну основу використовують популярний текстовий роман або роботу в іншому медіа. До таких видань належать:

  • «Будинок дивних дітей» — адаптація книги Ренсома Ріггз про дітей із незвичайними здібностями, які живуть у будинку в часовій петлі. Художниця: Кассандра Джин.
  • «Гра престолів» — перекладання знаменитої саги Джорджа Мартіна "Пісня льоду та полум'я» для тих, хто не любить продиратися через стіни тексту.
  • «Хобіт» — безсмертна класика Джона Рональда Руела Толкіна, яка занурює читача у світ Арди з ілюстраціями Девіда Вензела.
  • «Сутінок» — романтична епопея Стефані Маєр про любовні пристрасті вампірів, перевертнів і людей.
  • «Гравіті Фолз» — комікс за однойменним диснеївським серіалом, який веселить і дітей, і дорослих.

Іноді сиквели літературних бестселерів відразу виходять у такому вигляді, як, наприклад, «Бійцівський клуб 2» Чака Паланіка.

Копітка робота над сюжетним і візуальним складником, що містить у собі прийоми кінематографа, робить такі твори прекрасною основою для кіноадаптацій. У цій сфері варто зазначити такі роботи:

  • «Ходячі мерці» — постапокаліптичний зомбі-хорор, що здобув славу в читачів і критиків, став не менш популярним у глядачів серіалом.
  • «300» і «Місто гріхів» — культові графічні новели Френка Міллера майже дослівно перекочували на кіноекрани як касові фільми. Неабияк завдяки активній участі автора оригіналу.
  • «Хранителі» — магнум-опус Алана Мура, деконструкція жанру супергеройського коміксу, дав життя не тільки повнометражному фільму, але й серіалу, який вийшов недавно.

У плані змісту для графічних романів характерне переважання похмурих дорослих сюжетів і реалістичний стиль малюнка. З одного боку це пов'язано з бажанням до самовираження авторів, які не зацікавлені в кон'юнктурі ринку серійного коміксу, з іншого — висока якість друку не завжди виправдана, коли цільова аудиторія не до кінця може оцінити зусилля. Проте, видань для дітей теж вистачає. Вони представлені, переважно, європейською школою: «Астерікс», «Тентен», «Смурфи».

Видатні графічні романи

Через зростання споживчого інтересу, купити графічні романи можна російською та українською мовами завдяки ліцензіям видавництв «Азбука», «Комільфо», «Вовкулака», «Рідна мова» й ін. Кількість виданих робіт у жанрі така велика, що сучасна людина з її темпом життя навряд чи зможе охопити все, але якщо комікси належать до вашого хобі або ви готуєте подарунок людині, яка захоплюється, то крім вищезазначених творів варто звернути увагу на такі назви:

  • «Казки» — дотепне постмодерністське переосмислення класичних казок, герої яких із волі автора Білла Віллінгема опиняються в нашому реальному світі та змушені пристосовуватися до шуму великого міста.
  • «Y: Останній чоловік» — захоплива постапокаліптична пригода у світі, де вимерли всі представники чоловічої статі, крім головного героя. Сценарист Браян Вон не тільки створює цікаве оповідання, але й зачіпає багато актуальних питань сучасності.
  • «Невидимі» — головна, на цей момент, робота прославленого автора DC і Marvel Гранта Моррісона. Божевільна суміш символів нашої епохи від анархії й теорій змови до інопланетян і окультизму. Культура часів Апокаліпсису, як вона є.
  • «Реквієм. Лицар-вампір» — гротескний бойовик сценариста Пата Міллса та талановитого художника Олів'є Ледруа про солдата Третього Рейху, який гине на війні та перероджується в образі вампіра в потойбічному світі, де йде нескінченна боротьба кланів нечисті.
  • «Трансметрополітен» — сатирична чорна комедія в антуражі кіберпанк-антиутопії, яка оповідає про роботу гонзо-журналіста Спайдера Єрусалима, прообразом якого виступив Хантер Томпсон.

Графічні романи

Обрано 266 товарів

Показати ще 60 товарів