Важливий пристрій на кожній кухні — обробні дошки. Кухонний товар призначений для нарізування та розрубування продуктів. Він є в кожному будинку і виконує безліч додаткових функцій. Вона буває як підставка під гаряче, засіб для зберігання інгредієнтів, кришка й багато іншого. Виробники придумують усе нові моделі, форми й матеріали, щоб покупцям було не тільки зручно користуватися, а й цікаво, особливо, коли йдеться про юних кулінарів.
Класифікація обробних дощок
Насправді класифікувати товари можна за різними критеріями, й основні з них пов'язані з зовнішнім виглядом і матеріалом виготовлення. Розмір продукції також є головним критерієм під час вибору продукції. Вона має бути максимально зручною для нарізування великих і маленьких продуктів. Стандартною вважається обробна дошка 40 см завдовжки та 30 завширшки. За нею зручно працювати з рибою, м'ясом, хлібом, овочами та іншими продуктами. Менші варіанти призначені або для інших умов готування, або для певних продуктів.
Деякі кулінари кажуть, що професійну дошку варто обирати не одну, на кухні їх бажано мати для кожного типу продуктів. У санітарно-гігієнічних нормах прописана точна кількість — 12, щоб кожен тип інгредієнтів різався на окремому виробі. Сучасні господині в середньому мають вдома приблизно 4 двосторонні дошки. Їх використовують окремо для м'яса, риби, хліба й овочів, фруктів.
Найпопулярнішими вважають прямокутні моделі середнього розміру. З розвитком фантазії та нових технологій на ринку кухонного приладдя з'являються варіанти круглої, квадратної форми. Також бувають обробні дошки у формі фруктів або овочів. Є дитячі моделі, зроблені схожими на улюбленого героя з наклейкою.
Якщо говорити про матеріали виготовлення, то вони бувають найрізноманітнішими. Давня і зручна дошка — це дерев'яна, але її вважають негігієнічною. Після миття сушити її потрібно в підвішеному стані й мити тільки руками. У виробництві використовують такі породи дерев — дуб, бамбук, гевея, акація, бук. Також популярною є торцева продукція. Її особливість у тому, що волокна дерева розміщені в перпендикулярному напрямку різальної поверхні.
Оптимальний варіант — це пластикова дошка. Такому пристрою довіряють і шеф-кухарі на професійних кухнях. Однак товар має бути виготовлений з якісного пластику, а не дешевий прототип. Міцна продукція не буде піддаватися впливу ножа й гарячої води, відповідно виріб слугуватиме набагато довше.
Велика скляна дошка є гарним декоративним елементом. Вона також відповідає всім санітарно-гігієнічним нормам. ЇЇ вада в тому, що багато продуктів із неї зісковзують, і різати їх просто незручно. Розвиток технологій приніс у світ дошки з решіткою. Такі варіанти дуже зручні, оскільки можна швидко зібрати всі залишки від продуктів. Складані моделі швидко завойовують ринок, оскільки вони зручні в будь-якому побуті. Їх можна легко транспортувати й водночас зручно викидати сміття або викладати нарізані інгредієнти в миску.
Поради щодо догляду
Як обрати обробну дошку для кухні зрозуміло, але як за ними найкраще доглядати, щоб зберегти цілісність. Добре, коли є цілі набори продукції та можна міняти їх, але все-таки хочеться продовжити їм життя й не створювати розсадник бактерій у тріщинах і надрізах.
Пластикові, фанерні та скляні моделі потрібно мити під гарячим напором води з милом, витирати насухо й висушувати. Дерев'яні дошки рекомендується періодично шкребти ножем та обшпарювати окропом для дезінфекції.
Купуючи новий виріб із дерева, можна трохи зачистити верхній шар наждаком, промастити мінеральною олією кілька разів. Вона поступово потрапляє в пори й захищає дерево від подальшого потрапляння бактерій і води. Чудовим дезінфікувальним засобом також вважають оцет.
Їх не рекомендується зберігати в сушарці. Краще зробити в шафі спеціальні отвори або виділити місце на столі. Бажано, щоб вони стояли не стикаючись один з одним, тоді не так швидко зменшиться термін експлуатації та їхня привабливість.
Виглялають стильно, думаю вони мені довше прослужать ніж деревяні чи пластикові. І дійсно це гігієнічніше чим пластик чи дерево.