Блискавкозахист — це цілий комплекс технічних рішень, а також пристроїв, які потрібні для того, щоб забезпечити будівлю або будь-який інший об'єкт від ударів блискавки та всіх можливих наслідків цього інциденту. Прямий удар блискавки в будинок — це дуже небезпечна подія, яка може спричинити цілу низку наслідків, починаючи від виходу з ладу електроприладів та обладнання, закінчуючи виникненням пожежі та заподіянням непоправної шкоди майну. Адже блискавка — це сотні мільйонів вольтів напруги, а також тисячі амперів струму. Влучання такого потужного розряду в будь-яку електромережу викликає миттєву перенапругу, яка може призвести до займання. Отже, для того, щоб запобігти всім можливим наслідкам удару блискавки в будинок, потрібно на об'єкті спорудити надійну систему заземлення, яка убезпечить будівлю.

Блискавкоприймач — основний елемент блискавкозахисту

Блискавкоприймачі, як і низка інших елементів, у сукупності становлять зовнішній блискавкозахист будівлі, основне завдання якого — перехопити удар блискавки, відвести його від будівлі й відвести всю енергію в землю. Грамотно спроектований блискавковідвід мінімізує шанс влучання блискавки в будинок, у такий спосіб захищаючи об'єкт від перенапруги.

Система зовнішнього блискавкозахисту містить у собі:

  • Блискавкоприймач — спеціальний пристрій, потрібний для того, щоб перехопити блискавку;
  • Струмовідвід — смуга легованої сталі чи міді, або ж дріт, що відводить струм від блискавкоприймача до заземлювача;
  • Заземлювач — занурений у ґрунт елемент, який віддає струм землі.

 

Струмовідводи та заземлювачі, найчастіше, є металоконструкціями різних форм і розмірів, основне завдання яких — відвести струм від приймача та передати його землі. Є ціла низка норм і стандартів, які регулюють розміри, форми, діаметр перерізу й інші параметри цих елементів.

Так само, блискавкоприймач — це найважливіша частина всієї системи захисту, основне завдання якої — уловити блискавку. Принцип дії звичайного блискавкоприймача полягає в тому, що його розміщують на найвищій точці даху. Удар блискавки припадає завжди на найвище й максимально заземлене спорудження, і якщо будівля розташована в зоні, яка захищена громовідводом, то ймовірність її ураження блискавкою мінімальна. Отже, висота, грамотне заземлення й матеріал відіграють головні ролі в проектуванні всієї системи.

Види блискавкоприймачів

Сьогодні в продажу доступні такі види блискавкоприймачів:

  • Щогловий — найчастіше — окремішні блискавкоприймачі, які розташовуються поруч з об'єктом і завдяки висоті щогли дають змогу вловлювати всі блискавки, оберігаючи прилеглі об'єкти від ударів;
  • Стрижневий — аналог щоглового, що встановлюється на даху будівлі. Такий блискавкоприймач установлюється на найвищій частині даху будівлі, повністю покриваючи весь об'єкт пасивним захистом;
  • Грибуватий — різновид струмоприймача, основна відмінність якого від інших систем полягає в грибуватій конструкції, що дає змогу встановлювати його на даху без винесення на висоту;
  • Тросовий — система складається з троса провідника, натягнутого між двома щоглами з приєднаними громовідводами, і може бути представлена як одиничний приймач, так і цілий контур, що захищає всі будівлі всередині периметра.

Принцип роботи стрижневих і щоглових струмоприймачів простий. Їх розміщують на висоті від 1 до 20 метрів вище від даху об'єкта. Особливістю щогли можна вважати її універсальність, позаяк спеціальні затискачі та кронштейни дають змогу її монтувати як на вертикальну поверхню, як-от стіна будівлі, так і на горизонтальну — земля, дах. У разі розміщення щогли на даху, заземлювальний пристрій являє собою контур, посилений вертикальними заземлювачами в точках спуску блискавковідводів. Якщо ж щогла встановлюється поруч із будівлею, то заземлення виготовлене у формі трьох вертикальних заземлювачів, об'єднаних між собою.

Тросові приймачі застосовуються для захисту невисоких будівель. Принцип їхньої роботи полягає в тому, що натягнутий між щоглами трос уловлює всі розряди, що виникають на площі, яка захищається. Отже, утворюється ціла захисна зона, безпечна від влучання блискавок. Заземлення формується за схожим принципом зі щогловим приймачем, однак різниця полягає лише в тому, що відведення відбувається через усі опорні щогли.

За типом захисту блискавкоприймачі поділяються на дві великі категорії:

  • Пасивні — приймачі, які працюють за принципом винесення на максимальну висоту для вловлювання удару та відведення його в землю;
  • Активні — новітні розробки, що дають змогу розташованому на невеликій висоті приймачу реагувати на зростання напруги електромагнітного поля під час наближення грози. Такі приймачі не вимагають розміщення на високих щоглах і дають змогу захищати велику площу приміщень.

Що стосується матеріалів, то блискавкоприймачі можуть виготовлятися з:

  • Алюмінію;
  • Неіржавкої сталі;
  • Хромованої сталі;
  • Пластику та полімерних матеріалів.

Більшість усіх приймачів виготовляється з неіржавкої сталі або з поцинкованих прутів. Такий матеріал може похвалитися високою електропровідністю, надійністю й стійкістю до зовнішніх впливів, як-от погодні умови, постійна волога, сонце. Термін експлуатації надійних блискавкоприймачів досягає десятків років, проте потрібно періодично проводити технічний огляд пристрою на наявність дефектів або несправностей, які можуть призвести до зниження ефективності захисту від блискавок на об'єкті.

Ще один різновид блискавкоприймача — сітка з металевого прута, яку укладають на покрівлі. Така система найчастіше укладається, коли немає можливості монтувати щогловий / стрижневий блискавкоприймач. Струмовідводи для таких блискавковловлювальних мереж монтують по всьому периметру об'єкта, з кроком від 10 до 25 метрів, залежно від рівня захисту.

Купити блискавкоприймачі будь-якого із різновидів від провідних виробників можна прямо зараз в інтернет-магазині ROZETKA. Висока надійність усіх представлених моделей дасть змогу створити максимально безпечну систему захисту на об'єктах будь-якої складності.

Показати ще 60 товарів