"Амарант – найдавніша зернова культура, батьківщиною якої є південноамериканський континент. Вік амаранту – понад 8 000 років. Індіанські вожді древньої цивілізації інків називали насіння амаранту «золотим зерном Бога» і «пшеницею Вищих сил». Стародавні ацтеки зверталися до богині підземних світів по імені Мара. Приставка «а» на мові ацтеків передбачала заперечення. У дослівному перекладі, амарант у древніх ацтеків означав «рослина, що заперечує смерть і дарує вічне безсмертя». Амарант (щириця) – трав’яниста рослина, яка в країнах Східної Азії культивується поряд з овочевими культурами. Порівняно з вівсом, рисом, пшеницею і соєю, насіння амаранту містить на 30% більше рослинного білка. У насінні амаранту містяться вітаміни C, P, E, елементи групи B – B1, B2, B3, B4, B5, B6, B9. По вмісту мікро- і макроелементів рослина багата калієм, цинком, магнієм, фосфором, кальцієм, натрієм, залізом, міддю і селеном. Вчені визначили у амаранта підвищений вміст бета-каротину, пігментів червоного ряду, а також до 80% комплексу поліненасичених жирних кислот – олеїнову, лінолеву, стеаринову і пальмітинову кислоту. Завдяки унікальному хімічному складу, рослинний білок амаранту перевершує білок материнського молока. Амарант відомий як потужний антиоксидант, антибактеріальний, протизапальний, ранозагоювальний і кровотворний засіб. Рослина надає на організм людини профілактичний і терапевтичний ефект:
- зміцнює імунітет;
- нормалізує артеріальний тиск;
- зміцнює роботу шлунково-кишкового тракту;
- попереджає захворювання серцево-судинної системи;
- ефективно протистоїть шкірним захворюванням – екземі, прищів, герпесу, псоріазу, грибковим бактеріям
"
Отзывов еще нет
Станьте первым, кто поделится своим мнением!