Самотність Мередіт Клер Александр Книголав

Мередіт Меґґс любить свого кота, складати пазли та готувати. Не любить нових людей, різке освітлення та дивитись на свою шкіру. Кожен її день схожий на попередній: однаково спокійний та самотній.

Мередіт звикла бути одна. Вона не розмовляє з матір'ю та старшою сестрою і намагається не згадувати про минуле. Мередіт нічого не потребує. Вона не почувається самотньою і не хоче нічого змінювати, адже зміни ще жодного разу не принесли їй щастя.

А ще Мередіт не виходить на вулицю вже... 1214 днів.

Але навіть у чотирьох стінах вона не може повністю контролювати своє життя. Раптово в неї з'являються нові люди, плани та надії, заради яких Мередіт все ж таки спробує переступити поріг свого будинку…