Книга Емансипантка. Марко Вовчок

Класиків варто перечитувати хоча би для того, щоб злоба дня не закривалаперспективу й не позбавляла рятівного вміння розрізняти велике й дрібне, важливей зникоме. Оповідання та повісті, упорядковані Вірою Агеєвою, доводять, що МаркоВовчок цілком заслуговує звання «зачинательки вітчизняної психологічної прози».Глибина та витонченість аналізу душевних станів її персонажів приваблює тавражає й сьогодні. Так само, як і вміння іронічно деконструювати пафоснуромантичну стилістику і риторику піднесеного й пишновеличного. Зважаючи на те,що авторка часто звертається до мотиву сваволі й залежності, насильства, якевиявляється на мікрорівнях, у стосунках між найближчими людьми, її прозу можнаназвати також своєрідною студією над самою природою зла, якого не можна уникнутив людських стосунках і досі.