Нивомит Бровафарма препарат для профилактики и лечения собак и кошек при рвоте и тошноте 20 мл (4820012505432)

 

Состав

 

1 мл препарата содержит:

маропитант цитрат - 10 мг

 

 

Описание

 

Раствор бесцветный или светло-желтый, прозрачный.

 

 

Фармакологические свойства

 

Маропитант – селективный антагонист рецептора нейрокинина 1 (NK1). Тормозит связывание вещества Р (Р-нейропептида семейства тахикининов в ЦНС). Она в значительных концентрациях содержится в ядрах рвотного центра и считается ключевым нейромедиатором, участвующим в акте рвоты. Ингибируя связывание субстанции Р в центре рвоты, маропитант эффективен против нервных и гуморальных (центральных и периферических) причин рвоты.

Эффективность маропитата, нейтрализующего действие средств, влияющих на центральные и периферические центры рвоты, продемонстрировали экспериментальные исследования на собаках при применении апоморфина, цисплатина и сиропа ипекакуаны и кошек при использовании ксилазина.

В состав препарата входит сульфобутиловый эфир β-циклодекситрина, который связывается с охлажденным маропитаном. При нагревании свойство эфира связываться с маропитаном быстро исчезает.

При однократном подкожном введении собакам 1 мг маропитата на 1 кг массы тела его максимальная концентрация (Cmax) в плазме крови достигает 92 нг/мл через 0,75 ч после введения (Tmax). Период полувыведения (t1/2) составляет 8,84 часа.

При однократном введении собакам 1 мг маропитата на 1 кг массы тела его начальная концентрация в плазме крови равна 363 нг/мл, объем распределения в равновесном состоянии (Vss) - 9,3 л/кг, а системный клиренс - 1,5 л/ч/кг. Период полувыведения (t1/2) после введения составляет примерно 5,8 часов.

Терапевтический уровень маропитата в плазме крови собак достигается через 1 ч после применения. Биодоступность после подкожного введения собакам составляет 90,7%. Маропитант демонстрирует линейную кинетику при подкожном введении в диапазоне доз 0,5-2 мг на 1 кг массы тела.

После подкожного введения 1 мг маропитана на 1 кг массы тела 1 раз в сутки собакам в течение 5 дней накопление составляет 146%. Маропитант подвергается метаболизму цитохромом Р450 (CYP) в печени. CYP2D15 и CYP3A12 идентифицированы как собачьи изоформы, участвующие в биотрансформации маропитата в печени.

Почечный клиренс является второстепенным путём элиминации. Менее 1% введенной подкожной дозы выявляется в моче в виде маропитата или его основного метаболита. Связывание с белками плазмы у собак составляет более 99%.

Фармакокінетичний профіль маропітанту при одноразовому підшкірному введенні котам в дозі 1 мг на 1 кг маси тіла характеризується максимальною концентрацією (Cmax) у плазмі крові близько 165 нг/мл в середньому через 19 хвилин після введення (Tmax). Період напіввиведення (t1/2) становить 16,8 години. Після одноразового внутрішньовенного введення в дозі 1 мг на 1 кг маси тіла початкова концентрація маропітанту у плазмі дорівнює 1040 нг/мл, об’єм розподілу в рівноважному стані (Vss) — 2,3 л/кг, а системний кліренс — 0,51 л/год/кг. Період напіввиведення (t1/2) після внутрішньовенного введення становить приблизно 4,9 години. Фармакокінетика маропітанту в організмі котів залежить від віку: кліренс у кошенят вищий, ніж у дорослих котів.

 

Концентрація маропітанту в плазмі крові котів досягає терапевтичного рівня через 1 годину після введення.

Біодоступність після підшкірного введення котам становить 91,3%. Маропітант демонструє лінійну кінетику при підшкірному введенні у дозах 0,25–3 мг на 1 кг маси тіла.

Після підшкірного введення 1 мг маропітанту на 1 кг маси тіла 1 раз на добу протягом 5 днів поспіль накопичення становить 250%. Метаболізується цитохромом Р450 (CYP) у печінці. Ферменти CYP1A та CYP3A були ідентифіковані як котячі ізоформи, які беруть участь у біотрансформації маропітанту в печінці.

Після підшкірного введення в дозі 1 мг на 1 кг маси тіла маропітант виявляється в сечі (10,4%) й калі (9,3%) в незміненому вигляді. Зв’язування з білками плазми крові у котів становить 99,1%.

 

 

Показання

 

Профілактика та лікування собак і котів при блювоті й нудоті різного генезу.

 

 

Протипоказання

 

Не призначати тваринам із підвищеною чутливістю до діючих речовин препарату, зі зниженою масою тіла, виснаженим, хворим та продуктивним тваринам.

 

 

Спосіб застосування та дози

 

Препарат застосовують внутрішньовенно (вводять протягом 1-2 хвилин!) або підшкірно, 1 раз на день, курс — до 5 днів. Перед підшкірним введенням засіб охолоджують, щоб знизити ймовірність появи больових реакцій.

Собаки — 0,1 мл (1 мг маропітанту цитрату) на 1 кг маси тіла: віком 2-4 місяці — підшкірно, віком від 4 місяців — підшкірно або внутрішньовенно, віком від 4 місяців для запобігання блювання після еметогенних або хіміотерапевтичних засобів — внутрішньовенно або підшкірно, за 45-60 хвилин до використання препарату, що викликає блювоту.

 

Коти віком від 4 місяців — 0,1 мл (1 мг маропітанту цитрату) на 1 кг маси тіла, внутрішньовенно або підшкірно.

Перед застосуванням препарату слід встановити причину блювоти та нудоти. Якщо блювота не припиняється, не зважаючи на лікування, необхідно провести повторну оцінку випадку.

 

 

Застереження

 

При застосуванні в рекомендованих дозах побічних явищ, як правило, не виникає.

При подкожном введении могут появиться боли в месте инъекции. Он проходит в течение нескольких минут. Изредка могут возникать реакции анафилактического типа (аллергический отек, крапивница, эритема, коллапс, одышка, бледность слизистых). Аллергические реакции обычно проходят в течение 48 ч после прекращения применения препарата и лечения.

Безопасность маропитата не исследовалась на собаках в возрасте до 8 недель и кошек в возрасте до 16 недель, а также на беременных и лактирующих собаках и кошках. Использовать препарат таким животным можно только под наблюдением врача ветеринарной медицины и после оценки соотношения польза/риск для здоровья животного.

Маропитант метаболизируется в печени, поэтому следует осторожно применять животным с ее заболеваниями. При длительном лечении необходимо тщательно контролировать функцию печени и как можно быстрее проявлять побочные эффекты.

Осторожно назначать животным с сердечными заболеваниями или склонностью к ним, поскольку маропитант имеет сродство к Са- и К-ионным каналам.

Использовать параллельно с другими ветеринарными и вспомогательными мерами – контроль диеты, заместительная терапия жидкостью, устранение основных причин рвоты.

Не применять одновременно с антагонистами Ca-каналов, поскольку маропитант имеет сродство к Ca-ионным каналам.

Маропитант сильно связывается с белками плазмы крови и может конкурировать с другими средствами с высокой степенью связывания белков (нестероидные противовоспалительные препараты (НПВП), сердечные, противосудорожные и препараты для коррекции поведения).

Маропитант хорошо переносят собаки и молодые кошки. Им ежедневно вводили до 5 мг на 1 кг массы тела (в 5 раз больше рекомендуемой дозы) в течение 15 дней подряд (в 3 раза дольше рекомендуемого курса). О передозировке у взрослых кошек данных нет.

Внутривенное введение осуществлять однократно и не смешивать препарат с другими средствами.

Чтобы предотвратить рвоту после других лечебных средств, препарат вводят более чем за 1 час перед их применением. Поскольку препарат действует около 24 часов, его вводят, например, на ночь, а утром применяют химиотерапевтическое средство.

Персонал, работающий с препаратом, должен соблюдать основные правила гигиены и безопасности, принятые при работе с ветеринарными препаратами.

При попадании средства на кожу, слизистые или глаза их необходимо промыть большим количеством проточной воды.

 

 

Условия хранения

 

В сухом, темном, недоступном для детей месте при температуре от +5 до +25 °С.

После открытия флакона препарат хранить в холодильнике и использовать в течение 28 дней.

 

 

Срок годности

 

2 года.

Нимовит прекратит рвоту

Майже кожен хазяїн собаки чи кота колись стикається з такою проблемою, як блювання у вихованця. Часто при появі симптомів блювання власники тварин відразу звертаються до клініки. Але багато хто намагається лікувати улюбленця або кілька днів чекають, що він одужає сам собою. Така безтурботність може призвести до серйозних наслідків, особливо, коли блювання відбувається регулярно. Після кількох днів такого безглуздого очікування у тварин виникає зневоднення організму, порушення електролітного балансу та інші ускладнення.

Причини блювання у тварин:

1. Гастрити, які виникають через: прийом ліків неправильне харчування системні захворювання (наприклад, уремічний гастрит) ураження слизової оболонки шлунка різними хімічними засобами стреси
2. Отруєння — дуже поширене явище, особливо у літній час. Їх можуть спричинювати: кімнатні рослини побутова хімія отрути для боротьби з мишами та тарганами отруйні засоби, які розкидають догхантери неякісні або прострочені корми.
3. Порушення прохідності шлунково-кишкового тракту (ШКТ) — стороннє тіло в стравоході, порожнині шлунка або кишечника.
4. Системні захворювання — ниркова та печінкова недостатність, діабетичний кетоацидоз, порушення прохідності сечовивідних шляхів, гнійний ендометрит, тощо.
5. Заразні хвороби: паразити (глисти, гельмінти, лямблії) кишкові інфекції (сальмонела, кампілобактер, кишкова паличка).
6. Сторонні тіла, наприклад, шкарпетки, каміння, шерсть. Коти досить часто ковтають нитки, голки, резиночки, іграшки. Собаки можуть проковтнути як дрібні предмети, так і великі, наприклад, тенісні м'ячики або взуття власників./li<>
7. Різні види раку.

Цей список причин блювання не є вичерпним!

Проте, якщо загальний стан улюбленця нормальний, ймовірно, він просто з'їв більше їжі за норму. Блювання у котів часто виникає через ковтання власної шерсті під час вилизування або трави, якою вони люблять ласувати.

Як допомогти вихованцю при блюванні?

Перш за все слід проаналізувати, що могло спричинити блювання та зателефонувати лікарю ветеринарної медицини. Фахівець завжди бажає перестрахуватися, ніж потім долати наслідки. Він може поставити ряд запитань, щоб з'ясувати деталі (як почалося блювання, які інші симптоми тощо), і вирішити, чи потрібно везти вихованця до клініки. Є багато препаратів, які застосовують тваринам для припинення блювання. Це медичні засоби Церукал, Метоклопромід та Серенія.

Компанія “БРОВАФАРМА” створила власний протиблювотний засіб Нівоміт. Препарат випускається у вигляді розчину маропітанту цитрату 1% і має такі властивості:

• блокує дію нейромедіаторів, які є причиною блювання
• дія помітна через 30-60 хвилин після підшкірної ін’єкції
• протиблювотний ефект зберігається 8-16 годин
• не дає побічних ефектів
• легко дозувати — 0,1 мл на 1 кг маси тіла

Ці властивості роблять Нівоміт препаратом вибору, який дозволяє швидко та ефективно припинити блювання у собак та котів.

Маропитант – селективный антагонист рецептора нейрокинина 1 (NK1). Действует путем торможения связывания вещества Р (Р-нейропептида семейства тахикининов в ЦНС). Она в значительных концентрациях содержится в ядрах рвотного центра и считается ключевым нейромедиатором, участвующим в акте рвоты. Ингибируя связывание субстанции Р в центре рвоты, маропитант эффективен против нервных и гуморальных (центральных и периферических) причин рвоты.