Гуцульський вовняний плед ручної роботи "Карпатський ліс" із зеленими акцентами 200*220 см

Барвисте диво Гуцульщини або ліжник "Карпатський ліс"

Бажаєте внести в своє життя яскраві кольори?
Спеціально для вас було розроблено модель ліжника "Карпатський ліс". Вишуканий зелений стане родзинкою вашої оселі, а в поєднанні з білим, бежевим та сірим  впишеться в будь-який інтер’єр.
Така деталь не вийде з моди завдяки своєму дизайну та стане в пригоді через свою практичну цінність. Адже, ліжник можна використовувати і як ковдру, і як плед чи одіяло і навіть як килим.

Основні характеристики:

Материал:100%-но натуральная овечья шерсть.Ручная работа

Довжина виробу (у см): 220 (+/-5-10)

Ширина виробу (в см): 200 (+/-5-10)

Кольори: Зелений, сірий, білий, кава з молоком, чорна, жовта.

Вид обробки: Чесаний (пухнастий).

Вага (у кг) 4,5 – 5,5 кг

Країна виробник: Україна

Призначення: Універсальне. Найчастіше як ковдри, пледи, покривала, килими, накидки на меблі, автомобільні крісла.

Що таке ліжник?

Ліжник – товстий вовняний, здебільшого візерунково-тканий виріб з об'ємною площею, довгим пухнастим ворсом або гладкою поверхнею. Ліжники мають обрядове, інтер'єрне і ужиткове призначення. В давнину його ще називали джиргою, коцом, веренею і використовували виключно як ужиткова річ – на ньому спали, ним накривались і застеляли ліжко, рідше слугував килимом.

Як виготовляють ліжники?

Процес виготовлення ліжника складний і довготривалий. Спочатку вовну запарюють гарячою і полощуть холодною водою, сушать, а пізніше розчісують на спеціальних граблях (в теперішній час на спеціальних механічних чесалках). Наступний етап, який і досі не вдалося механізувати, це – прядіння вовни, для чого використовуються куделя та веретено. Готову пряжу мотають за допомогою мотовила в «моташки», які при потребі фарбують в різний колір, здебільшого природними барвниками. Згодом її мотають на руку в невеличкі за об’ємом згортки - «гушки», які використовують безпосередньо для ткання ліжника. Отже, ми поступово перейшли до процесу ткання на спеціальному дерев’яному верстаті. Але для цього необхідно заздалегідь намотати на нього основу – тонесеньку нитку.

Після ткання ліжник з верстата відтинають, кінці основи зав’язують, а готовий виріб відносять у валило – спеціальну гідротехнічну споруду на річці, в якій використовують штучно створену водоверть. У валилі ліжники «валяють», тобто протягом кількох годин вони знаходяться у водоверті в спеціальному коші і завдяки властивостям вовни зменшуються за розмірами і стають товстішими та пухнастими. Останніми операціями є сушіння ліжника та його вичісування, де використовують спеціальну щітку-«грабельку». Ось і ліжник готовий для ужитку. Він і зігріє, і вилікує, і прикрасить інтер’єр.

Як доглядати за ліжником?

• Ліжник володіє самоочисними властивостями, тобто структура шерсті відштовхує бруд.
• Його достатньо раз на місяць провітрювати на свіжому повітрі
• У разі появи забруднень достатньо обробити пляму засобами, що відповідають її походженню, або звернутися в хімчистку.
• А у разі гострої потреби можна і випрати у теплій (15-20 градусів) воді, віджати (бажано вручну), розправити та надати йому правильної форми, залишити на деякий час до повного просушування.