Ікона Серафим Саровський житіє 270х200 дерево

Ручної роботи іконки, матеріал: дерево, літографія, покрита трьома шарами лаку з позолоченням. На зворотному боці друк Авторська майстерня МР

Преподобний Серафим Саровський, чудотворець, що до постригу носить ім'я Прохор, з'явився на світ 19 липня 1759 року, у благочестивій купецькій сім'ї з міста Курська. Вже з дитинства його життя було відзначене знаменням Божої милості. Ще в дитинстві він необережно впав зі дзвіниці храму, але залишився неушкодженим. Потім, будучи отроком, він тяжко захворів, проте Богородиця у видінні обіцяла його матері, що він буде зцілений і коли його приклали до Курської ікони Божої Матері Знамення він швидко одужав.

У сімнадцять років юнак остаточно вирішив залишити світ, і мати благословила його простим мідним хрестом, з яким не розлучався до кінця життя. Два роки він трудився в Саровській Успенській пустелі, відомій суворістю виконання чернечого статуту і потім, 18 серпня 1786 прийняв постриг з ім'ям Серафим, що означає, «полум'яний». Майже відразу він був зведений у сан ієродиякона, а потім ієромонаха.

Після цього преподобний взяв він подвиг пустельножительства, зрубавши собі келлю на річці Саровке. Випробовуючи спокуси диявола, святий Серафим посилив свій подвиг і тисячу днів і ночей з піднятими руками молився на камені: «Боже, милостивий буди мені, грішному». Тоді диявол, безсилий духовно скинути подвижника, напоумив розбійників напасти на нього і завдати йому сокирою смертельних ран. Але й після цього він був зцілений Божою Матір'ю, а спійманих розбійників беззлобно пробачив.

Після одужання преподобний узяв на себе подвиг безмовності на три роки. За свої подвиги преподобний сподобився дарів прозорливості та чудотворення, і після тривалого затвору став приймати всіх, хто приходить до нього за порадою та втіхою. Свої настанови преподобний супроводжував зціленнями, пророцтвами та чудесами. Головний же дар, який він отримав за свою безмежну любов до Бога – це всеосяжна любов до ближніх. «Христос воскрес, радість моя!» — з цими словами богоносний старець зустрічав кожного, хто приходив до нього.

Свої прості слова настанови преподобний Серафим засновував на Святому Письмі та творах святих отців. Особливо шанував Серафим Саровський святих поборників і ревнителів православ'я, і ​​кожного, хто приходить, він закликав зберігати непохитну віру в Бога. Багато розкольників преподобний з любов'ю переконав залишити свої помилки. У 1833 році преподобний Серафим Саровський зі світом відійшов до Господа і був знайдений вже бездиханим у уклінній молитві перед іконою Богоматері «Розчулення», перед якою молився все своє життя. Але й після смерті на могилці преподобного відбувалося безліч чудес, які були дбайливо зібрані їх свідками, і в 1903 році преподобний був зарахований до лику святих.