Вид представлений низькорослими кущами до 15 см у висоту, дрібними світло-рожевими квітками, що покриваються в другій половині літа. Воскове листя восени стає червоним. Квітка представлена компактним кущиком, центральна втеча якого добре розгалужена, висотою від 30 до 60 см. Округлі, трохи опущені листові пластини мають діаметр 10 см. З верхньої частини стебла розвивається квітконіс на кінці з кошиковим суцвіттям діаметром до 5 см. Розпускаються фіолетові з червоними прожилками на пелюстках у травні. Тривалість цвітіння може розтягнутися весь літній сезон. Дуже зимостійке, укриття не вимагає і вже під снігом ви побачите зелене листя. Добре росте як і під деревами так і на сонці.
Завдяки щільності крони й ефірним маслам, що виділяються, поряд з геранями неохоче селяться бур'яни, а також не всі комахи-шкідники можуть нашкодити декоративній культурі.
Вибираючи сусідів для спільної посадки, зверніть увагу на поєднання фарб та архітектуру рослин. Герань хороша і сама по собі, але також відмінно гармонує з рослинами з великими квітами (троянди, півонії, дурман), створюючи різьбленим рясним листям і невеликими квітами відмінний фон. Поряд з декоративно-листяними видами (хости, барвінок, глухої кропиви) квітучий кущик і сам заграє новими фарбами, а сусідство зі злаками, чебрецем або котівником надасть клумбі вигляд природного галявини або лісового узлісся.
Лікувальні властивості мають листя та коріння герані. Цілющий та її сік. Герань застосовують при безсонні, неврастенії, лікують серцеві захворювання та хвороби шлунково-кишкового тракту. Широко використовують її протизапальні та антисептичні засоби. Відомо, що герань виділяє бактерицидні речовини, що згубно діють на мікроби.
Відгуків ще немає
Станьте першим, хто поділиться своєю думкою!