Ветмедин® Чу 10 мг - жувальні таблетки для лікування серцевої недостатності у собак масою тіла від 5 кг до 10 кг. Склад Одна таблетка (1,6 г) містить діючу речовину: пімобендан - 10 мг. Допоміжні речовини: моногідрат лактози, мікрокристалічна целюлоза, крохмаль прежелатинізований, натрію крохмалю гліколят (тип A), макрогол 6000, стеароілмакроголгліцериди, сушені дріжджі, печінковий порошковий ароматизатор, тальк, стеарат магнію. Фармакологічні властивості ATC vet класифікаційний код QC01CE90 – Неглікозидні кардіотонічні ветеринарні препарати. Інгібітори фосфодіестерази. Пімобендан. Пімобендан, похідне бензимадазол-піридазинону, має позитивно інотропну дію і має виражені судиннорозширюючі (вазодилататорні) властивості. Позитивний інотропний ефект пімобендану зумовлений двома механізмами дії: підвищенням чутливості до кальцію волокон серцевого м’яза та пригніченням активності фосфодіестерази III. Таким чином, позитивний інотропний ефект не спричиняється ні дією, подібною до дії серцевих глікозидів, ні симпатоміметично. Вазодилатаційний ефект пов’язаний із пригніченням активності фосфодіестерази III. У випадках симптоматичної недостатності клапанів серця, при застосуванні у поєднанні з фуросемідом, було показано, що препарат покращує якість і продовжує очікувану тривалість життя собак, яких лікували. Було показано, що в обмеженій кількості випадків, при застосуванні у випадках симптоматичної дилатаційної кардіоміопатії в поєднанні з фуросемідом, еналаприлом і дигоксином, препарат покращує якість і продовжує очікувану тривалість життя у собак. Після перорального застосування пімобендану біодоступність його становить 60-63 %. Оскільки одночасне або попереднє споживання їжі знижує біодоступність, пімобендан слід вводити приблизно за 1 годину до годівлі тварини. Обсяг розподілу становить 2,6 л/кг, що вказує на те, що пімобендан рівномірно розподіляється у тканинах. Середнє зв’язування з білками плазми становить 93 %. З’єднання деметилюється шляхом окислення до основного активного метаболіту (UD-CG212). Подальшими метаболічними стадіями є кон’югати II фази UD-CG212, такі як глюкуроніди і сульфати. Період напіввиведення пімобендану з плазми крові становить 0,4 ± 0,1 години, що відповідає високому кліренсу 90 ± 19 мл/хв/кг і короткому середньому часу утримання 0,5 ± 0,1 години. Найбільш значний активний метаболіт виводиться з плазми крові з періодом напіввиведення 2,0 ± 0,3 години. Майже вся доза виводиться з фекаліями. Застосування Для лікування застійної серцевої недостатності у собак масою тіла від 40 кг до 60 кг, що виникає внаслідок дилатаційної кардіоміопатії або клапанної недостатності (регургітація мітрального та/або трикуспідального клапанів). Для лікування дилатаційної кардіоміопатії на доклінічній стадії (безсимптомний перебіг зі збільшенням кінцево-систолічного і кінцево-діастолічного діаметра лівого шлуночка) у доберманів-пінчерів після ехокардіографічної діагностики захворювання серця. Для лікування собак із міксоматозною мітральною вадою серця (ММВС) у доклінічній стадії (безсимптомний перебіг із систолічним мітральним шумом і ознаками збільшення розмірів серця) для відтермінування появи клінічних симптомів серцевої недостатності. Дозування Перед початком лікування необхідно визначити точну масу тіла тварини, щоб забезпечити правильне дозування. Слід дотримуватися дозування від 0,2 мг до 0,6 мг пімобендану на 1 кг маси тіла, розділеного на два прийоми за добу. Рекомендована добова доза становить 0,5 мг пімобендану на 1 кг маси тіла, розділена на два прийоми. Одна жувальна таблетка (10 мг) вранці і одна жувальна таблетка (10 мг) ввечері для маси тіла від 40 кг до 60 кг. Не перевищуйте рекомендовану дозу. Препарат застосовують перорально. Застосовувавти приблизно за годину до годівлі. Препарат можна також застосовувати в поєднанні з діуретиком, наприклад фуросемідом. Для більш точного дозування, що відповідає масі тіла тварини, таблетку можна розділити по лінії розлому на дві половинки. Протипоказання Не застосовувати пімобендан при гіпертрофічних кардіоміопатіях або при клінічних станах, де не можна збільшити серцевий викид крові через функціональні або анатомічні особливості (наприклад, стеноз аорти). Оскільки метаболізм пімобендану відбувається головним чином через печінку, препарат не слід застосовувати у собак із важкими порушеннями функції печінки. Застереження Побічна дія У рідкісних випадках можна спостерігати незначний позитивний хронотропний ефект (підвищення частоти серцевих скорочень) і блювання. Однак ці ефекти є дозозалежними і їх можна уникнути за рахунок зменшення дози препарату. У рідкісних випадках спостерігають ознаки транзиторної діареї, відсутність апетиту або млявість. У рідкісних випадках, при тривалому лікуванні пімобенданом у собак із мітральною вадою серця, спостерігають збільшення регургітації мітрального клапана. Хоча зв’язок із дією пімобендану не було чітко встановлено, у дуже рідкісних випадках під час лікування можуть спостерігатися ознаки впливу на первинний гемостаз (петехії на слизових оболонках, підшкірні кровотечі). Ці ознаки зникають після припинення лікування. Особливі застереження при використанні Слід регулярно перевіряти рівень глюкози в крові під час лікування собак з цукровим діабетом. Для застосування препарату з метою лікування дилатаційної кардіоміопатії на доклінічній стадії (безсимптомний перебіг зі збільшенням кінцево-систолічного і кінцево-діастолічного діаметра лівого шлуночка) необхідно провести діагностику шляхом комплексного серцевого обстеження (включаючи ехокардіографічне дослідження і, можливо, холтерівське моніторування). Для застосування препарату з метою лікування міксоматозної мітральної вади серця в доклінічній стадії (стадія B2, згідно з консенсусом ACVIM: безсимптомний перебіг з мітральним шумом ≥ 3/6 і кардіомегалією, внаслідок міксоматозної мітральної вади серця) необхідно провести діагностику шляхом комплексного фізичного та кардіологічного обстеження, яке повинно включати, при необхідності, ехокардіографію або рентгенографію. Рекомендується моніторинг серцевої функції та морфології у тварин, які отримують пімобендан. Таблетки ароматизовані. Щоб уникнути випадкового проковтування, зберігайте таблетки в недоступному для тварин місці. Використання під час вагітності, лактації, несучості Лабораторні дослідження на щурах і кроликах не виявили будь-яких доказів тератогенної або фетотоксичної дії. Проте, ці дослідження показали наявність токсичної дії на вагітних самок та виявили ембріотоксичну дію при застосуванні препарату у високих дозах, а також те, що пімобендан виділяється у молоко. Безпечність препарату для вагітних і годуючих самок собак не оцінювали. Препарат може застосовувати виключно лікар ветеринарної медицини відповідно до оцінки користі/ризику лікарського засобу. Взаємодія з іншими засобами та інші форми взаємодії При фармакологічних дослідженнях не спостерігалося взаємодії між серцевим глікозидом строфантином і пімобенданом. Збільшення скорочувальної здатності серця, викликане пімобенданом, послаблюється антагоністами кальцію верапамілом і дилтіаземом та β-антагоністом пропранололом. Спеціальні застереження Препарат не досліджувався у випадках безсимптомної дилатаційної кардіоміопатії (ДКМП) у доберманів з фібриляцією передсердь або стійкою шлуночковою тахікардією. Препарат не досліджувався у випадках безсимптомної міксоматозної мітральної вади серця у собак зі значною суправентрикулярною і/або шлуночковою тахіаритмією. Форма випуску Блістер з алюмінієвої фольги з запаяними швами/ПВХ/алюмінієвої фольги/поліаміду, що містить 10 таблеток. Картонна коробка з 10 блістерами по 10 таблеток (100 таблеток).
