Архітектоніка театральності. Семіотика театрального перфомансу (1134906 - 4619871)

Починаючи з часів античності, сцена театру служила ареною для обговорення найгостріших соціальних, філософських, естетичних та етичних проблем. Але з того часу ставлення до театру кардинально змінилося: від статусу дешевих ігрищ, спостерігати за якими заборонялося пристойним людям, він перейшов у розряд високих мистецтв. Він навчився виробляти метафори, отже, навчив бачити світ набагато ширше. Він став Мистецтвом, долучитися до якого дано не кожному. <p style="text-align: justify;">Як йому це вдалося? За рахунок насиченого знаками середовища, середовища, яке формує смисли та значення та стимулює до інтерпретації. Саме це і стає очевидним завдяки семіотичному підходу. <p style="text-align: justify;">На думку І. Олександрова, театр — це привілейований семіотичний об'єкт, навіть у порівнянні з мовою, він включає набагато більше компонентів, ніж будь-яка інша форма мистецтва.