Дитяча книжка Пригоди пусяки Сани 253325, 176 сторінок

Звичайно, лапландської мови не існує, а казкову повість «Пригоди пусяки Сані» справді створила українська письменниця Тамара Нестеренко. Псевдонім зі «скандинавським» звучанням – це данина поваги автора чудовим казкаркам



Астрід Ліндгрен, Туве Янссон та Сельмі Лагерлеф. Таких маленьких літературних жартів у тексті буде чимало.





Пусяки — казкові гризуни, що трохи сходяться на шиншил. Ці створення милі, миролюбні та найбільше цінують сімейне тепло та затишок. Можливо, саме тому пусяки відмовляються щурів і навіть принципово не їдять сиру — улюблених щурів.



Якось маленька пусяка Саня загубилася у величезному лісі. Вперше лягла спати без склянки какао та поцілунку на добраніч. Вперше залишилася без булочок із корицею на сніданок та жвавих розмов за столом.



А довкола — зарості, сповнені небезпек.



Куди йти, що є, як захиститись від хижаків?



Чудове пахощі якогось невідомого смакота привело пусяку до річки, де вона натрапила на... щура зі шматком сиру. Що ж Сані робити: залишитися самотнім і голодним чи порушити одразу дві заборони?



Есмеральда — життєрадісний корабельний щур, справжнісінький морський вовчиця. Вона побувала в далеких країнах, перечитала багато книг, пережила безліч надзвичайних пригод і навіть кораблетроща, яка і звела її з маленькою пусякою. Хто б зміг краще Есмеральди захистити Саню, навчити добувати їжу в лісі, застерегти від отруйних рослин та небезпечних тварин та поділитися з нею мудрістю.





Ця книга подарує читачам, окрім захоплюючої поїздки, ще й радість гри та гарного гумору, які роблять приємнішим життя і дітей, і дорослих.