Пам`ятна медаль присвячена героїчному, гордому, нескореному Харкову, який з перших днів повномасштабного вторгнення російських військ на територію України зазнає масованого терору: бомбардувань, обстрілів, руйнувань житлових будинків, інфраструктури, людських втрат у місті та всій області, але протистоїть ворогу. Це місто героїв, які довели всьому світу, що вони витримали: під відлуння вибухів народжуються малюки, відбуваються освітні процеси, економіка міста адаптується до військових умов, а багато підприємців змінили свою діяльність і поставили її на військові рейки, культурні діячі, митці, поети, письменники, активісти – кожний бореться на своєму фронті. Блискавичний контрнаступ на Харківщині виконав стратегічну ціль – змінив хід війни та став одним із перших знакових успіхів Збройних Сил України на шляху до повного відновлення територіальної цілісності нашої держави.
На аверсі медалі розміщено: угорі написи – 2022/УКРАЇНА, унизу – малий Державний Герб України, у центрі композицію: та тлі стилізованої карти міста рядки з історичного роману Ліни Костенко “Берестечко”: ЧИ СПРАВДІ ВІРИВ Я У ПЕРЕМОГУ/В ТАКІЙ ТЯЖКІЙ НЕРІВНІЙ БОРОТЬБІ ?/ТАК, ВІРИВ Я. НАЙПЕРШЕ ВІРИВ – БОГУ./І ВІРИВ ЛЮДЯМ. ЛЮДЯМ І СОБІ./ЛІНА КОСТЕНКО; колаж з визначних пам'яток міста: харківський Кобзар – пам'ятник Тарасові Шевченку, один з найкращих зразків монументального мистецтва (ліворуч), пам'ятка, що входить до світової спадщини ЮНЕСКО, – будівля Держпрому, зведена в 1920-х роках у стилі конструктивізму, альтанка-фонтан “Дзеркальний струмінь” – один із сучасних символів міста; логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (ліворуч над пам’ятником).
На реверсі медалі на дзеркальному тлі напис – ХАРКІВ, у якому літеру І подано у формі свічки/МІСТО ГЕРОЇВ, що ділить поле медалі на дві частини, об'єднані спільним задумом: у верхній частині композиції зображено побиті та понівечені снарядами і бомбами будівлі, у нижній – стилізована панорама міста з його історичними пам'ятками та половецькими кам'яними бабами з гори Кременець біля Ізюма – пам'ятки сакрального мистецтва (IX–XIII століть).
