Опис
Розчин прозорий безбарвний.
Склад
1 мл препарату містить діючу речовину:
- буторфанол (у формі тартрату) — 10 мг.
Допоміжні речовини: бензетонію хлорид, натрію хлорид, вода високоочищена.
Фармакологічні властивості
ATCvet класифікаційний код: QN02AF — Опіоїдні аналгетики. Похідні морфінану (QN02A F01 — Буторфанол).
Буторфанол - анальгетик групи синтетичних опіоїдів з агоністично-антагоністичним ефектом, що являється похідним фенантрену. Механізм дії буторфанолу полягає у стимулюванні к-підвидів опіатних рецепторів, та в змішаному стимулюванні та інгібуванні μ-підвидів опіатних рецепторів. Наслідком цього є блокування міжнейронної передачі больових імпульсів у різних відділах ЦНС, включно з корою головного мозку. При застосуванні буторфанолу спостерігається виражений знеболювальний ефект. Буторфанол має майже рівний з іншими опіатами знеболювальний ефект, стимулює центр блювання, має седативний ефект, при його застосуванні спостерігається підвищення системного артеріального тиску та тиску в системі легеневої артерії, має також протикашлеву дію, а також може спричинювати пригнічення дихання. При застосуванні препарату менше, ніж при застосуванні інших опіоїдів, стимулюється моторика травного тракту.
Проте при застосуванні буторфанолу часто розвивається залежність, зокрема частіше ніж при застосуванні налбуфіну, хоча й менша, ніж при застосуванні морфіну. Буторфанол застосовується при больовому синдромі різного генезу, у тому числі для премедикації перед операціями та під час операції, у післяопераційному періоді, при ниркових кольках та значних травмах. Окрім знеболення, препарат мас заспокійливу дію, з проявом від слабкого до середнього седативного ефекту, залежно від виду тварин. Особливо це проявляється при використанні препарату, як частини комбінованої анестезії і/або нейролепто-анальгезії. Відбувається уповільнення дихання, як при фізіологічному процесі засипання тварини, одночасно зменшується кількість серцевих скорочень. Тривалість й інтенсивність знеболення залежить від дозування, індивідуальної чутливості (від підвищення дози або повторного введення ефект максимального збільшення відсутній).
Буторфанол швидко й добре всмоктується з місця ін'єкції. Дія препарату настає через 5-15 хвилин, залежно від шляху введення, від дози залежить тривалість дії (знеболення може тривати до 4 годин). Максимальна концентрація буторфанолу в крові досягається протягом 0,5—1 години після внутрішньом'язового введення, максимальна знеболювальна дія спостерігається за 1—2 години після введення буторфанолу.
Буторфанол добре (на 80 %) зв'язується з білками плазми крові. Він проникає через гематоенцефалічний бар'єр, через плацентарний бар'єр, та виділяється в грудне молоко. Метаболізується препарат у печінці з утворенням неактивних метаболітів і виводиться з організму у вигляді метаболітів переважно із сечею, частково з жовчю, незначна частина виводиться з фекаліями. Період напіввиведення буторфанолу становить 4,7-6,6 години.
При застосуванні буторфанолу спостерігається відносно менше побічних ефектів, ніж при застосуванні інших опіатів.
