Звичайний казан класичної форми. Правильний казан. Усередині повний радіус. Як і має бути. Без горизонтального майданчика всередені. А ось зовні майданчик. Можна на плиту поставити. Дно із потовщенням. Борт трохи вигнутий по краях. Щоб кришка втопилася і з неї не капало. У комплекті з чавунною кришкою (40cм), яка сама по собі, є чудовою жаровнею)
Варіанти 8л, 12л, 15л та 18л.
Трохи про чавун:
Залізо з вмістом вуглецю більше 2,14%. Якщо менше, то сталь. Залізо у чистому вигляді! У нашому випадку без будь-якого покриття (без емалі). Тому може іржавіти, якщо залишати мокрою! Важка! Не плутати зі старою бабусиною чавунною сковорідкою з литого алюмінію. Покриття на чавунному посуді утворюється в процесі прожарювання (якщо нова). А в процесі приготування воно постійно оновлюється. Але це не антипригарне покриття, як багато хто чомусь думають (бо чорне?), а найтонша полімерна плівка із запеченого масла (жиру), яка захищає вашу посудину від корозії, а також має гідрофобні властивості (відштовхує воду). І тому, щоб не прилипало, готувати потрібно з олією. Хіба що коржі можна без олії пекти. І так. На чавуні можна ПЕКТИ. Тому що він, крім усього іншого, має високу теплову емісію. Це є чи не головна перевага чавуну. Здатність віддавати тепло. Тепло від добре прогрітої сковороди ви відчуєте за півметра! Подібного ефекту вам від інших матеріалів не отримати. Теплова емісія у чавуну в 10 разів вища, ніж у алюмінію. Це означає, що продукт готується не тільки в місці торкання поверхні, а практично повністю. Пропікається. І якщо на алюмінієвій пательні млинці ви смажите, то на чавунній ви їх печете)
Загальні відчуття від готування на чавунному посуді:
Мої особисті. Ні на що не претендую)
1. У вас надійна та зручна річ. І вона не стане непридатною (як улюблені кросівки, з яких вже пальці вилазять, а ви їх зберігаєте як пам'ять). У вас з цією річчю пов'язані купа спогадів, і як правило про хороше))). Вона у вас є! Вам не потрібно буде щороку шукати та купувати «бажано таку ж», бо до такої ви звикли, а «таких» уже не випускають… І вам потрібно пробувати щось нове, незрозуміле з непередбачуваним результатом. Я консерватор. Звикаю до добрих речей. Мені в таких ситуаціях трохи складно... Не кажучи вже про те, що це вкрай вигідне вкладення, 100% річних))
2. Її можна бити всім, що під руку попадеться: можна металевою лопаткою, можна ножем, можна виделкою, та хоч шпателем. Нічого ви там не пошкодите і нічого після цього не облізете. Можна різати прямо на сковороді. Це зручно.
3. Дивишся на неї, і хочеться щось приготувати. І не тому, що їсти хочеться, а тому, що на ній приємно готувати.
4. Такі речі приємно дарувати. Якщо людина здружиться з чавуном, то він буде вам потім дякувати ще років 20))). До того ж і веганам теж дуже до речі. Я подарував другу, просунутому йогу, так він у захваті, пече на ній якісь там свої веганські коржі.
5. А ще можна не морочаючись постукати ложкою об борт після помішування, збивши з неї шматочки їжі. Дрібниця, а зручно)
6. І так, я вже років 15 не користуюсь ніякими іншими сковорідками, тож забув найголовніше - абсолютно нешкідливо. Жодних там перфтороктанових кислот або їх «нешкідливих» замінників.
