Пригодницькі оповідки про мишачу сімейку. Брайт Букс

Біля просторого блакитного неба, на великому-превеликому хмарині, зробленій із найніжнішої і найм'якішої бавовни, жило двійко сіреньких ведмедиків. Одна з них мала біленьку цятку на мордочці, можливо через це звали її Мушкою, а можливо, що була вона меншою, ніж інші миші. Нікому й на думку не спало б при зустрічі з Мушкою, що ця крихітка була мамою і мала манюсінького синочка із товстеньким животиком, якого звали Мишком. Мушка, як усі мами, була дуже турботливою і навіть дуже переймалася дитинчам: чи не замерз, бувала, біля лапки, чи вологий носик, чи не бурчить зголоднілий животик... Мишко, як усі маленькі дітки, понад усе любивши гратися. І хоча мішеня було лагідним і люблячим синочком і намагалося ніколи не засмучувати свою матусю, все ж таки Мушка інколи журилася Мишком, бо вважала...