Пузирчатка сандерсона Utricularia sandersonii

Пузирчатка сандерсона — мініатюрна рослина, яка росте у формі численних листків й пагонів. Самі листочки розташовуються плоско до поверхні субстрату, через що рослина майже не має висоти. Особливо цінується в період цвітіння. Квітки біло-бузкового кольору, дрібні, розташовуються на невисокому стебелі. Хижий апарат весь міститься в субстраті та являє собою дрібні бульбашки-пастки. Умови вирощування. Полив. Рослина має рости завжди у вологому ґрунті, оскільки це болотна рослина. Її не можна залити, але від періоду спеки, навіть короткого, може загинути. Для цього горщик ставлять у глибокий піддон і стежать, що в ньому завжди стояла вода. Вода для поливу має бути тільки дощовою, дистильованою або зворотноосмотичною (супер очищеною без мінералізації). Грунт. Найоптимальніший варіант — чистий мох-сфагнум. Горщик. Винятково пластиковий або скляний з отворами на дні горщика. Освітлення. Рослина світлолюбива, тому горщик треба розташувати на південному вікні або таких, де сонечко тримається кілька годин, приблизно 4-5. Інакше необхідна досвітка дуже яскравими лампами, денного світла або фітолампами, з потужністю мінімум 3500 люменів. Годування. Пузирчатки не потрібно годувати. Температура повітря. Домашні умови вирощування прийнятні. Зимівка. Пузирчатки — це представники тропічної або субтропічної флори. Їм не потрібен період спокою з вираженою зимівкою. Пересадка. Проводять по міру росту рослини, збільшуючи діаметр горщика, співрозмірно діаметру самої рослини. У продажу рослина в горщику діаметром 5 см.