Монета Югославія 250 динарів 1984 Срібло Proof XIV зимові Олімпійські ігри в м. Сараєво 1984 - місто Яйце

На срібних 250 динарах олімпійської серії «Сараєво-84» немає ані спортсмена, ані траси: реверс займають вид боснійського містечка Яйце і дата «29-XI-1943». Саме цього дня в Яйце відкрилася друга сесія АВНОЮ, на якій заклали повоєнну федеративну Югославію.

Рішення тієї сесії визначили обличчя країни на пів століття. Боснію і Герцеговину, Хорватію, Македонію, Чорногорію, Сербію та Словенію визнали рівноправними членами майбутньої федерації, Йосип Броз Тіто отримав звання маршала, а 29 листопада після війни стало державним святом — Днем Республіки. Ця ж дата стоїть на стрічці герба СФРЮ, тож на монеті вона читається двічі: у сюжеті реверсу і в гербі на аверсі.

Аверс спільний для олімпійських випусків: олімпійські кільця над двома щитами, у лівому — емблема Ігор у Сараєві, у правому — державний герб, унизу номінал. По колу реверсу — XIV ZIMSKE OLIMPIJSKE IGRE і SARAJEVO ’84. Зимові Ігри 8–19 лютого 1984 року стали першими в соціалістичній країні, і Югославія пов’язала їх не лише зі спортом, а й з історією самої Боснії, де проходила Олімпіада.

В олімпійській програмі п’ять срібних монет по 250 динарів, і цей вид Яйце — найбільш «політичний» сюжет серії: він нагадує, що країна-господиня Ігор народилася за кілька десятків кілометрів від олімпійських трас, у тій самій Боснії.

Якість proof — не ступінь зносу, а спосіб карбування: поліровані штемпелі дають дзеркальне поле і матовий рельєф. На такій поверхні панорама міста і дрібні цифри дати виділяються особливо контрастно.

Ця монета — одна з позицій каталогу VPcoins, де зібрано пам’ятні, обігові та інвестиційні монети світу.