Розчин для ін'єкцій Буторфан для зняття больового синдрому 10 мл Бровафарм

ОписР безбарвний, прозорий.Состав 1 мл містить: буторфанолу тартрат — 10 мгФармакологічні властивостіБуторфанол — анальгетик групи синтетичних опіоїдів із діагоністичним/антагоністичним ефектом, який є похідною фенантрену. Механізм дії полягає в стимулюванні ÷-підвидів опіатних рецепторів і змішаному стимулюванні та інгібіленні μ-підвидів опіатних рецепторів. У результаті блокується міжнейронне передавання больових імпульсів у різних відділах ЦНС, включно з кором головного мозку. Буторфанол має виражений знеболювальний і седативний ефект, підвищує артеріальний тиск і тиск в легеневих артеріях, має протикашльову дію й може пригнічувати дихання. Незначно стимулює моторику шлунково-кишкового тракту та гепатобіліарної зони.Буторфанол частіше викликає залежність, ніж налбуфін, і рідше, ніж морфін. Його застосовують у разі больових синдромів різного генезу, зокрема для преміокації перед операціями, під час і після операцій, під час ниркових кольок і важких травм. Залежно від виду тваринного препарату дає заспокійливу дію і слабкий або середню інтенсивність седативний ефект. Це особливо проявляється у комбінованій анестезії та/або нейролепто-анальгезії. Дихання сповільнюється, як у разі звичайного засинання, знижується кількість серцевих скорочень. Тривалість та інтенсивність знеболення залежить від дози, індивідуальної чутливості (поглинання дози або повторне введення підсилюють ефект).Буторфанол швидко та добре всмоктується з місця ін'єкції. Залежно від способу введення діє вже за 5-15 хвилин, тривалість знеболювання залежить від дози та може досягати 4 годин. Максимальна концентрація в крові спостерігається впродовж 0,5-1 години після внутрішньом'язового введення, максимальна знеболювальна дія — через 1-2 години.З білками плазми крові зв'язується на 80%. Проникає через гематоенцефалічний і плацентарний бар'єри та виводиться з молоком. Метаболізується в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться з організму у формі метаболітів переважно з сечею, частково — з жовчкою та калом. Період напіввиведення становить 4,7-6,6 годин.Буторфанол викликає менше побічних ефектів, ніж інші опіати. Показання Пристосовують як анальгетик для зняття больового синдрому перед операціями та після них, а також для преміокації: Собаки, коти — як анальгетик у разі сильного болю (у разі травм, перед операціями та після них), як седативний засіб у комбінації з α2-адреноренеципторними діагоністами (метоомідин, кетамін). Коні — як ангетик для короткого знеболювання за середнього та сильного болю під час середнього та сильного болю кольках; для седації та преседикації в комбінації з α2-адренорецепторними діагоністами (детомідин, ксилазин, роміфідин): під час терапевтичних і діагностичних процедур (незначні операційні на стоячих тваринах, седація непокірних тварин).Буторфанол не належить до списку психотропних засобів.ПротипоказанняНе призначати тваринам із підвищеною чутливістю до активної речовини препарату, у стані дихальної депресії, з захворюваннями серця, травмами черепа, органічними порушеннями мозку, порушеннями функцій печінки та нирок, судомами та закрепами.Не застосовувати самицям під час вагітності та лактації.Лошадам із серцевою аритмією не використовувати в комбінації з α2-гоністами. Комбіноване застосування знижує моторику шлунково-кишкового тракту, тому не використовувати під час кольок, пов'язаних із завалом кишківника.Спосіб застосування та дозиПрепарат вводять собакам внутрішньовенно, внутрішньопогожно або підшкірно, коням — тільки внутрішньовенно в таких дозах: Собаки: - Знеболення (монотерапія) — 0,1-0,4 мл на 10 кг маси тіла (0,1-0,4 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла), повільно, внутрішньовенно (за низьких і середніх дозах), внутрішньом'язово або підшкірливо. Щоб уникнути післяопераційного болю, ін'єкцію роблять за 15 хвилин до завершення анестезії, щоб ефект тривали впродовж фази виходу з наркотичної системи.- Седація — 0,1 мл на 10 кг маси тіла (0,1 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) і 0,01 мг медетомідину на 1 кг маси тіла, внутрішньовенно, внутрішньом'язово.- Премедикація — 0,1 мл на 10 кг маси тіла (0,1 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла), 0,025 мг меномидину на 1 кг маси тіла, внутрішньом'язово. За 15 хвилин — 5 мг кетаміну на 1 кг маси тіла, внутрішньом'язово. Під час пролангації дії кетаміном не використовувати антагоніст апагоніста апатезол.Коти:-Знеболювання (монотерапія) — за 15 хвилин до пробудження 0,2 мл на 5 кг маси тіла (0,4 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла), підшкірно або 0,05 мл на 5 кг маси тіла (0,1 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла), внутрішньовенно.-Сідація — 0,2 мл на 5 кг маси тіла (0,4 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) і 0,05 мг медетомідину на 1 кг маси тіла, підшкірно. Для оброблення ран рекомендується додаткова місцева анестезія. Антагоніст медетомідину (коли дія кетаміну закінчилася) — атетамезол у дозі 0,125 мг на 1 кг маси тіла.Лошаді:-Знеболювання (монотерапія) — 1 мл на 100 кг маси тіла (0,1 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла), внутрішньовенно; потреба та час повторного введення визначають, з огляду на клінічний стан тварини.-Седація і пре-анестезія внутрішньовенно:0,012 мг детомідину на 1 кг маси тіла, через кілька хвилин — 0,25 мл Буторфана на 100 кг маси тіла (0,025 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла);0,05 мг роміфідину на 1 кг маси тіла, через 5 хвилин — 0,2 мл Буторфана на 100 кг маси тіла (0,02 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла);0,5 мл ксилазину на 1 кг маси тіла, через 3-5 хвилин — 0,5-1,0 мл Буторфана на 100 кг маси тіла (0,05-0,1 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла).Перестереження Не застосовувати самицям під час вагітності та лактації, оскільки буторфанол проникає через плацентарний бар'єр і потрапляє в молоко. Використання препарату в постнатальний період може викликати дихальну депресію в новонароджених тварин.Іноколи виникає тимчасове брадипное, зниження кров'яного тиску й брадикардія, що схоже на стан сну. Можливі больові відчуття в місці ін'єкції у разі внутрішньом'язового та підшкірного введення. У котів іноді спостерігаються мідріаз, дезорієнтація, пригнічення, у коней — уповільнення перистальтики кишківника (двінадцятиперстної, сліпої, початку великої обідньої кишки).Перед введення препарату не піддавати тваринам впливу стресових чинників. Дотримуватися правил асептики та безпечної фіксації тварини. Не змішувати препарати в одному шприці. Не робити комбіновані ін'єкції в одне місце.Перед застосуванням препарату необхідно провести ретельне клінічне обстеження тварини, яке дасть можливість краще оцінити ризики, що виникають через функціональні порушень серцево-судинної системи, печінки, нервової системи та легенів.Не використовувати комбінацію буторфанолу та детомідину або буторфанолу та медетомідину тваринам із серцевою аритмією або брадікардіїв, коняхам, схильним до коліків, через кардиовакулярний ефект альфа-2-атагоністів. Після цих комбінацій можлива блювота в кішок, зумовлена дією медетомідину. Іноді перед використанням додаткового анестезика тварині потрібна голодна дієта. У разі потреби можна застосовувати атропін як типовий парасимпатолик.Щоб вирахувати дозу для маленьких тварин, необхідно знати їхню точну масу тіла.Препарат застосовують непродуктивним тваринам і коням, м'ясо та молоко яких не вживають в їжу люди.Умовія зберігання В упаковці виробника, у сухому, темному, недоступному для дітей місці за температури від +4 до +25 °C.Після відкриття флакона препарат зберігати в холодильнику та використовувати впродовж 28 діб. Термін придатності3 роки.БУТОРФАН: ХІРУРГІЯ БЕЗ РИСКА І БОЛІБОлізовані хірургічні втручання викликають у тварин надмірний стрес, порушують функції різних органів і систем, а іноді призводять навіть до загибелі тварини. Тому підхід до кожної операції має бути індивідуальним і знеболювальний засіб потрібно підбирати з урахуванням особливостей тварини.Вибір препарату залежить від віку тварини, різновиду операції та тривалості хірургічного втручання.Не оглядаючись на істотні переваги інгаляційного наркотичного препарату, у ветеринарній практиці найбільш широко використовують наркотичний ін'єкційний. Ін'єкції засобів для наркотичного тракту застосовуються під час хірургічних втручань будь-якої складності, часто в поєднанні з іншими методами. З усіх можливих шляхів введення зазвичай вибирають внутрішньовенний. Цей спосіб дає змогу швидко досягати ефекту, забезпечує швидкий вихід із наркотичної, гарну керованість глибиною анестезії, мінімально впливає на серцево-судинну та дихальну системи.Сейчас широко поширена комбінована анестезія з використанням препаратів для премідикації, седативно-гіпнотичних засобів із групи стимуляторів 2-адреснергічних рецепторів (ксилазин, ацепромазин, медетомідин, дексмедієтомідин та ін.) та наркотичних анальгетиків для тварин.Часто в клінічній ветеринарії застосовують буторфанол — високоефективний анальгетичний засіб. Анальгетичні властивості буторфанолу вчетверо сильніші, ніж у морфіну, у 20 разів сильніші, ніж у пентазоцину та в 40 разів сильніші, ніж у меперидину. Однак цей відносний ступінь анальгезії визначений за ефектом його дії як агоніст-антагоніста. До того ж буторфанол має сильний протикашльовий ефект.ООТ "Броовафарма" випустив на основі буторфанолу препарат Буторфан. Він є високоефективним і безпечним знеболювальним засобом для коней, котів і собак і має такі особливості:Швидкий наступ анальгетичного ефекту: у разі внутрішньовенного введення — кілька хвилин, у разі внутрішньом'язового — 10-15 хвилин. Тривалість дії може досягати 4 годин. Максимальна концентрація в крові спостерігається через 0,5-1 години після внутрішньом'язового введення, максимальна знеболювальна дія утримується впродовж 1-2 годин залежно від введеної дози.Можно застосовувати перед, після та під час оперативних втручань для запобігання та усунення болю. є єдиним ефективним і безпечним анальгетиком для котів. Під час монанесезії добре знеболює, хоча недостатньо розслаблює м'язи та має слабкий седативний ефект, тому краще застосовувати в комплексі з іншими седативними препаратами. Підсилює вплив препаратів для наркотичної речовини, снодійних, седативних і антигістамінних засобів на центральну нервову систему. Тому, попри безпеку та м'яку дію буторфанолу, його можна використовувати тільки під наглядом лікарів-анестезіологів.Буторфан рекомендується застосовувати як анальгетик у разі сильних перед- або післяопераційних і посттравматичних болів, у час хірургічних операцій, терапевтичних і діагностичних процедур (кастрація, оброблення ран, хірургічна біопсія, лапаротомія, видалення ортопедичних імплантантів, передчасні роді та інструментальне дослідження), а також для заглушення каша у собак, під час анорексії в котів і як протизапальний засіб.Для собак і котів Буторфан використовують як один із засобів у комплексній премідикації перед анестезією — як із застосуванням транквілізаторів, так і без них.Безпеканість БуторфанаВочас численних випробувань з'явилося, що Буторфан — дійсно безпечний і ефективний засіб. Збільшення рекомендованої дози вдесятеро не стягнулося серйозних ускладнень і небажаних наслідків через те, що Буторфан:не пригнічує скоротливу здатність серцевого м'яза; не знижує артеріальний тиск; не підвищує тонус гладкої мускулатури шлунково-кишкового тракту, сечовивідних і жовчних шляхів, не призводить до атонії цих органів.Буторфан зазвичай вводять підшкірно, внутрішньо'ємно або внутрішньовенно в дозах від 0,1 до 0,4 мг/кг. Під час досліджень виявилося, що анальгезія довше триває в котів, ніж у собак. І це є додатковою перевагою для застосування Буторфана для котів.З безпеки Буторфан схожий на Дексмедісон, який застосовують для собак як засіб для знерухомлення, седації й анальгезії під час клінічних оглядів, діагностичних процедур і для премідикації перед базовим наркотичним шляхом. Ефект від дексметимудидину (активної речовини Дексмедону) залежить від дози. Малі дози дають середню седацію без анальгезії, а великі — викликають великий седативний ефект і анальгезію.Болевий синдром завжди викликає стрес у тварин і впливає на їхній стан, тому використовувати анальгетики для тварин обов'язково.