Мандрагора лікарська (Mandragora officinarum)
Легендарна та надзвичайно рідкісна колекційна рослина з родини Пасльонові. Відома своїм масивним розгалуженим коренем, що візуально нагадує людську фігуру, та багатою історією, яка століттями була оповита фольклором і міфами.
- Тип рослини: Багаторічна трав'яниста рослина
- Висота: 8–15 см (формує приземну розетку листя)
- Час висаджування: Жовтень – листопад (під зиму) або березень – квітень (після стратифікації)
- Період цвітіння: Березень – травень (навесні)
Характеристики рослини та квітки: Рослина формує широку прикореневу розетку з великого, зморшкуватого листя. Квіти дзвоникоподібні, зеленувато-білого або блідо-фіолетового відтінку. Після цвітіння утворюються круглі м'ясисті ягоди жовто-оранжевого кольору, що нагадують дрібні томати.
Агротехніка та посадка:
- Освітлення: Віддає перевагу напівтіні. Потребує захисту від палючого прямого сонця.
- Ґрунт: Легкий, піщаний або суглинний із відмінним дренажем. Коренева система дуже чутлива до застою вологи і може швидко загнити.
- Посів: Процес вирощування складний і вимагає терпіння. Насіння проростає дуже повільно (від кількох місяців до року). Для успішних сходів необхідна обов'язкова тривала холодна стратифікація (або природний посів під зиму).
Цінність та застереження:
- Ексклюзивність: Насіння мандрагори вкрай рідко зустрічається у вільному продажі (упаковка містить 2 насінини).
- Історія: У Давній Греції та Римі рослина вважалася магічною, її широко застосовували як знеболювальне, снодійне та афродизіак.
- ВАЖЛИВО (Токсичність): Мандрагора містить небезпечні тропанові алкалоїди. Рослина надзвичайно отруйна. Призначена виключно для вирощування в декоративних, ботанічних та колекційних цілях. Категорично заборонено вживати будь-які частини рослини в їжу чи з метою самолікування.
Відгуків ще немає
Станьте першим, хто поділиться своєю думкою!