Повість «Життя іншої людини» повертається до призабутої в світовій літературі тими вічного мандрівника, і дає цій темі нову та змінену трактування. Запорожець Марко, герой повісти Тиса, це не покутник за тяжкий злочин, не Стороженків Марко Прокльонів, ані не Агасфер. Марко не чинити ніякого злочину. Він покараний лише за буйність і непогамованість своєї степової вдачі — отже за одну з типових хиб нашого національного характеру. Карою є життя без смерті і без старіння серед щораз то нових поколінь, з якими Марко почуває себе чужим та непотрібним. Особисті пригоди Марка починаються з козацьких походів, з боїв Хмельничан і перебігають повз життя тих середовищ, які мали вплив на формування історичного чи культурного минулого окремих поколінь. Кирило-методіївці, Шевченко, Куліш, Франко, драгоманівці, Грушевський, початок І світової війни, підпілля УВО, Чупринка, Броди, УПА — вісь конфронтація поколінь, ідей та подій. Вона показує тяглість другої великої мандрівки, мандрівки нації, якої Марко є дрібкою частинкою. Частка його життя збігається з долею його народу і в моментах самовідданого служіння народним цілям виповнюється внутрішня пустка Маркова життя. У тесті збережено лексичні, стилістичні та правописні особливості авторського тексту 1958 р. видання. Напевно, всі знають відому книжку чеського автора Ярослава Гашека «Пригоди бравого солдата Швейка». Багато хто читав її - співуче в перекладі (завважмо собі, як багато мусить втратити т а к а книжка при перекладі на чужу мову), бо ж чеську знають не всі... А тім годиною чи багато з вас знає, що існує наш, український "Швейк"?.. – Це Селепко Лавочка з Української Дивізії «Галичина»!
Відгуків ще немає
Станьте першим, хто поділиться своєю думкою!