Батьківщиною базиліку є Південна Азія. Саме звідти ця рослина поширилася до Давньої Греції, де з нею було пов’язано багато повір’їв, а також до Індії, де вона стала майже священною травою. У Давньому Єгипті базилік використовували під час муміфікації, а вінки з нього були знайдені в пірамідах.
Це однорічна рослина з прямим стеблом і великою кількістю листя, яке й використовують у кулінарії. Базилік має ніжний, злегка гіркуватий смак із легкою камфорною ноткою. Кожен сорт відрізняється своїм ароматом: один ближчий до лимонного, інший — до гвоздичного. Існують навіть сорти з ванільним ароматом. Загалом налічується понад 150 різновидів цієї запашної трави. Після зрізання базилік сушать у затінку, щоб зберегти максимум смаку та аромату, а потім подрібнюють.
Як використовують зелений базилік на кухні?
Він тонізує, стимулює травлення та покращує апетит. Сприяє кращому засвоєнню поживних речовин, зміцнює нервову систему та пам’ять. Містить ефірні олії зі складним складом, камфору, дубильні речовини, оцимен, фітонциди, каротин, цинеол і ряд вітамінів.
Ця приправа найчастіше використовується в італійській кухні та є основним інгредієнтом відомого соусу песто. У сушеному вигляді її додають до:
-
ковбас, тушонок і паштетів;
-
омлетів;
-
салатів;
-
страв із крабів та інших морепродуктів;
-
кетчупів, заправок, соусів, підлив і маринадів.
Базилік варто мати на кухні кожній господині, адже він чудово поєднується із супами, рибою, сиром і помідорами. Його додають до пасти, лазаньї та піци.
Він входить до складу багатьох пряних сумішей, зокрема «Прованські трави», «Італійські трави», «Хмелі-сунелі». Базилік добре поєднується з іншими травами: разом із розмарином надає страві перцевого аромату, а в парі з чебрецем підсилює її пряність. Водночас важливо не перевищувати рекомендовану кількість і додавати спецію помірно.
