Життя Галілея. Матінка Кураж та її діти.

За жанром «Життя Галілея» — філософська драма, що мала різні тлумачення і тім самим спонукала читача до перегляду власної позиції та світогляду. В основу проблематики твору були покладені науковий, соціальний та морально-філософський аспекти. Герой відкривав наукові закони, суспільні порядки та самого себе. Мета п'ятому п'єси — нагадати про відповідальність вченого за наслідки зроблених ним відкриттів. Вчений Галілей боровся за істину, адже саме вона стала «дитям часу, а не авторитету». Герой пройшов складний шлях від романтичного оптимізму, через зраду самого себе і відчай, до глибокою розуміння сутності всього, що сталося, й щирого покаяння. П'єса «Матінка Кураж та її діти» була написана восени 1939 року, це розповідь про війну людини, що дивиться на світ з широко відкритими очима. За декораціями Тридцятилітньої війни, яка закінчилась трьома століттями раніше, прозирає пафос і ницість (ганебність) Другої світової, втіленої в постаті матінки Кураж. Жах війни розкривається не стільки у сценах насильства, які є її обличчям, скільки в спотворенні чеснот, які в мирний годину вказують на шляхетність духу. Діти матінки Кураж не зраджують собі і гинуть у горні війни, яка залишає по собі попелища всього людяного. Брехт ставити п'ятому єсу вперше в 1941 році і тім самим кидає звинувачення війні в нищенні цінностей, які є міркою людяності. Після закінчення Другої світової Брехт писав: «Великий Карфаген вів три війни. Він був ще могутній після першої, ще залюднений після другої. Його неможливо було відшукати після третьої».