Бодян 100г Міністерство Спецій

Червоно-бордові плоди тропічного дерева в формі зірочок, які, якщо до них придивитись складаються з маленьких човників з насінням — це бодян. Вперше пряність з’явилась на території Європи в шістнадцятому столітті і була завезена з Японії. Зараз його вирощують в Південній Кореї, В’єтнамі, Індії, Камбоджі, на Філіппінах та Ямайці.

Його назва пішла від татарської назви анісу — баджан. Бодян часто називають китайським, індійським, зірчастим, корабельним чи сибірським анісом. Однак, хоча це справді різновид анісу, його аромат та смак наділений яскравими та специфічними відтінками з гіркими, гострими, солодкими та терпкими нотками. Витончений та насичений аромат забезпечив цій пряності велику популярність серед парфумерів та кондитерів.

Бодян в кулінарії

На кухні його використовують в вигляді цілих зірчатих плодів або як порошок. Спеції та прянощі з бодяном незамінні для безлічі традиційних кухонь світу. Його перемішують з цукром, рослинною олією, часником, цибулею або іншими прянощами — імбиром, корицею, гвоздикою, фенхелем та перцем. Це популярна пряність в азійській кухні, де її часто використовують під час приготування м’ясних страв, адже він робить м’ясо більш ніжним та м’яким, надаючи йому вишуканого аромату та смаку. Крім м’яса його використовують:

• в Індонезії, додаючи до соусів;
• у В’єтнамі, готуючи суп з яловичини;
• в Китаї, відтінюючи суп з плавників акули;
• у Вірменії, доповнюючи овочеві страви.

Це важлива складова приправи для глінтвейну, пряність використовують під час приготування чаю, грогу та ряду холодних напоїв. З нею настоянки, лікери та узвари виходять особливо смачними та ароматними. Кондитери використовують бодян під час приготування тортів, пирогів, пряників та печива, варення, джемів і пудингів.