Поезію Вано Крюґера, на відміну від багатьох його ровесників, вже сьогодні можна означити як неординарне явище. У його книжці постають багатющі семантично-понятійні ряди та синтагми. І це захоплююче й цілком природно. У попередніх книжках Вано Крюґер куди різкіше за Жадана оголював ще багатьом нам близький совдеп та соцарт. У цій книжці він пірнув до коралів і мушлі справжньої поезії, не спіткнувшись про рифи. (Петро Медянка)
Відгуків ще немає
Станьте першим, хто поділиться своєю думкою!