Концентрат феромонів унісекс Musk Love 5 ml

Love – унікальна суміш мускусу та природних афродизіаків Іланг-іланг, Помаранця, Пальмарози, Ветивера, Перцю. Сприяє розвитку комунікабельності, позбавляючи страхів і закомплексованості. Надає сексуальному потягу магічну глибину. Активізує обмін речовин.

Мускус - один із найзагадковіших інгредієнтів парфумерії. Він надає аромату чуттєвості, просторовості, теплоти та жвавості. Нота мускуса – це анімалістичний, солодкий, трохи аміачний запах. Але любителі парфумерії знають, що мускус може бути дуже різним: привабливим, хімічним і теплим, солодким і бальзамічним, гострим і обволікаючим, земляним і пудровим, маслянистим і шоколадним, різким і шкірним, смоляним і пряним, сухим, пікантним та деревним.

Спочатку мускус отримували з мускусних залоз чоловічих особин кабарги - невеликого оленя, що мешкає в гірських лісах Гімалаїв, Тибету, Східного Сибіру, ​​Кореї та Сахаліну. Мускусна залоза є внутрішнім «мішечком», розташованим між задніх ніг тварини. Цей «мішечок» наповнений мускусом - густим секретом буро-коричневого кольору, що гостро пахне. Хімічний склад мускусу досить складний і містить безліч компонентів: жирні кислоти, воску, ароматичні та стероїдні сполуки, складні ефіри холестерину та власне «пахучий» елемент – макроциклічний кетон мускон.

Те, що ми маємо на увазі під "запахоммускуса", - це, можна сказати, "шлейф" аромату натурального мускусу. Для отримання звичного для нас аромату мускус якийсь час «вивітрювався», з нього йшли всі компоненти, що швидко випаровуються - і в результаті виходив теплий, чуттєвий, солодкий і пудровий аромат. Видобути мускус можна було, тільки вбивши тварину.

Щоб одержати кілограм мускусу, потрібно було «пожертвувати» 30-50 оленів. Такий спосіб отримання мускусу використовувався до 1979 року, поки кабарги (або мускусні олені) не були захищені Конвенцією з міжнародної торгівлі видами фауни і флори ( CITES ), що зникають. Перед вченими постало завдання створення штучного мускусу. Незабаром були винайдені синтетичні види нітрогліцеринового мускусу: Musk Xylene , Musk Ketone та Musk Ambrette . Вже тоді вони почали використовуватись у парфумерії.

Мускус - один із найзагадковіших інгредієнтів парфумерії. Він надає аромату чуттєвості, просторовості, теплоти та жвавості. Нота мускуса – це анімалістичний, солодкий, трохи аміачний запах. Але любителі парфумерії знають, що мускус може бути дуже різним: привабливим, хімічним і теплим, солодким і бальзамічним, гострим і обволікаючим, земляним і пудровим, маслянистим і шоколадним, різким і шкірним, смоляним і пряним, сухим, пікантним та деревним.

Але мускус загадковий як своїми контрастами. Досі великою таємницею для багатьох є його походження. І справді, мускус - це не фрукт і не квітка, не пряність і не смола, не деревина і не шкіра. То що?

Спочатку мускус отримували з мускусних залоз чоловічих особин кабарги - невеликого оленя, що мешкає в гірських лісах Гімалаїв, Тибету, Східного Сибіру, ​​Кореї та Сахаліну. Мускусна залоза є внутрішнім «мішечком», розташованим між задніх ніг тварини. Цей «мішечок» наповнений мускусом - густим секретом буро-коричневого кольору, що гостро пахне. Хімічний склад мускусу досить складний і містить безліч компонентів: жирні кислоти, воску, ароматичні та стероїдні сполуки, складні ефіри холестерину та власне «пахучий» елемент – макроциклічний кетон мускон.

Те, що ми маємо на увазі під "запахоммускуса", - це, можна сказати, "шлейф" аромату натурального мускусу. Для отримання звичного для нас аромату мускус якийсь час «вивітрювався», з нього йшли всі компоненти, що швидко випаровуються - і в результаті виходив теплий, чуттєвий, солодкий і пудровий аромат.

Видобути мускус можна було, тільки вбивши тварину. Щоб одержати кілограм мускусу, потрібно було «пожертвувати» 30-50 оленів. Такий спосіб отримання мускусу використовувався до 1979 року, поки кабарги (або мускусні олені) не були захищені Конвенцією з міжнародної торгівлі видами фауни і флори ( CITES ), що зникають. Крім того, кабарга внесена до Міжнародної Червоної книги. Перед вченими постало завдання створення штучного мускусу. Незабаром були винайдені синтетичні види нітрогліцеринового мускусу:  Musk Xylene ,  Musk Ketone  та  Musk Ambrette . Вже тоді вони почали використовуватись у парфумерії.