Кобзар - Шевченко Тарас - 978-966-429-557-1

  На відміну від чисельних так званих "повних збірок", запропоноване видання є насправді максимально повним зібранням поетового спадку. Збірка базується на унікальному, найповнішому на свій час виданні «Кобзаря», що побачивши світ у 20-х роках минулого сторіччя в Німеччині за редакції знаного Василя Сімовича.    Пропоноване видання — майже десятирічна праця упорядника Миколи Зубкова, який використав значну кількість як оригінальних, так і репринтних видань незаанґажованих шевченкознавців (зокрема, діяспорної періодики від 20-х до 90-х рр. минулого сторіччя) та безліч архівних джерел, а також новітні вітчизняні та закордонні літератури та історичні розвідки. Близько двадцяти (!) відсотків матеріалу цього видання — рядки, які читач не знайде в жодному « Кобзарі», — від окремих слів, словосполучень до цілих сторінок тексту! Часто такі відновлені фрагменти докорінно змінюють сприйняття твору в цілому. До того ж чимало творів подано з авторовими варіянтами, які практично невідомі широкому загалові.  Основну частину починає поетова передмова до іншого (нейздійсненого) видання «Кобзаря». Поринути у Шевченкову добу допоможуть чимало унікальних прижиттєвих документів, автографів віршів, листів, світлин Поета та його автопортретів. І, нарешті, все видання, від першої до останньої сторінки, унормовано згідно з правилами українського правопису 1928 р. (т. зв. Харківського, або Скрипниківського правопису), який, на думку славетного Івана Огієнка, є історично та фонетично найближчим до мови, якою промовляв до нас Поет.  від окремих слів, словосполучень до цілих сторінок тексту! Часто такі відновлені фрагменти докорінно змінюють сприйняття твору в цілому. До того ж чимало творів подано з авторовими варіянтами, які практично невідомі широкому загалові.  Основну частину починає поетова передмова до іншого (нейздійсненого) видання «Кобзаря». Поринути у Шевченкову добу допоможуть чимало унікальних прижиттєвих документів, автографів віршів, листів, світлин Поета та його автопортретів. І, нарешті, все видання, від першої до останньої сторінки, унормовано згідно з правилами українського правопису 1928 р. (т. зв. Харківського, або Скрипниківського правопису), який, на думку славетного Івана Огієнка, є історично та фонетично найближчим до мови, якою промовляв до нас Поет.  від окремих слів, словосполучень до цілих сторінок тексту! Часто такі відновлені фрагменти докорінно змінюють сприйняття твору в цілому. До того ж чимало творів подано з авторовими варіянтами, які практично невідомі широкому загалові.  Основну частину починає поетова передмова до іншого (нейздійсненого) видання «Кобзаря». Поринути у Шевченкову добу допоможуть чимало унікальних прижиттєвих документів, автографів віршів, листів, світлин Поета та його автопортретів. І, нарешті, все видання, від першої до останньої сторінки, унормовано згідно з правилами українського правопису 1928 р. (т. зв. Харківського, або Скрипниківського правопису), який, на думку славетного Івана Огієнка, є історично та фонетично найближчим до мови, якою промовляв до нас Поет.  Часто такі відновлені фрагменти докорінно змінюють сприйняття твору в цілому. До того ж чимало творів подано з авторовими варіянтами, які практично невідомі широкому загалові.  Основну частину починає поетова передмова до іншого (нейздійсненого) видання «Кобзаря». Окунутися у Шевченкову добу допоможуть чимало унікальних прижиттєвих документів, автографів віршів, листів, світлин Поета та його автопортретів. І, нарешті, все видання, від першої до останньої сторінки, унормовано згідно з правилами українського правопису 1928 р. (т. зв. Харківського, або Скрипниківського правопису), який, на думку славетного Івана Огієнка, є історично та фонетично найближчим до мови, якою промовляв до нас Поет.  Часто такі відновлені фрагменти докорінно змінюють сприйняття твору в цілому. До того ж чимало творів подано з авторовими варіянтами, які практично невідомі широкому загалові.  Основну частину починає поетова передмова до іншого (нейздійсненого) видання «Кобзаря». Поринути у Шевченкову добу допоможуть чимало унікальних прижиттєвих документів, автографів віршів, листів, світлин Поета та його автопортретів. І, нарешті, все видання, від першої до останньої сторінки, унормовано згідно з правилами українського правопису 1928 р. (т. зв. Харківського, або Скрипниківського правопису), який, на думку славетного Івана Огієнка, є історично та фонетично найближчим до мови, якою промовляв до нас Поет.  практично невідомі широкому загалові.  Основну частину починає поетова передмова до іншого (нейздійсненого) видання «Кобзаря». Поринути у Шевченкову добу допоможуть чимало унікальних прижиттєвих документів, автографів віршів, листів, світлин Поета та його автопортретів. І, нарешті, все видання, від першої до останньої сторінки, унормовано згідно з правилами українського правопису 1928 р. (т. зв. Харківського, або Скрипниківського правопису), який, на думку славетного Івана Огієнка, є історично та фонетично найближчим до мови, якою промовляв до нас Поет.  практично невідомі широкому загалові.  Основну частину починає поетова передмова до іншого (нейздійсненого) видання «Кобзаря». Поринути у Шевченкову добу допоможуть чимало унікальних прижиттєвих документів, автографів віршів, листів, світлин Поета та його автопортретів. І, нарешті, все видання, від першої до останньої сторінки, унормовано згідно з правилами українського правопису 1928 р. (т. зв. Харківського, або Скрипниківського правопису), який, на думку славетного Івана Огієнка, є історично та фонетично найближчим до мови, якою промовляв до нас Поет.  листів, світлин Поета та його автопортретів. І, нарешті, все видання, від першої до останньої сторінки, унормовано згідно з правилами українського правопису 1928 р. (т. зв. Харківського, або Скрипниківського правопису), який, на думку славетного Івана Огієнка, є історично та фонетично найближчим до мови, якою промовляв до нас Поет.  листів, світлин Поета та його автопортретів. І, нарешті, все видання, від першої до останньої сторінки, унормовано згідно з правилами українського правопису 1928 р. (т. зв. Харківського, або Скрипниківського правопису), який, на думку славетного Івана Огієнка, є історично та фонетично найближчим до мови, якою промовляв до нас Поет.