Книга "Полівагальна теорія", Стівен Порджес

Книга "Полівагальна теорія", Стівен ПорджесУ цій книзі професора психіатрії Стівена Порджеса зібрано десятирічні дослідження еволюції нервової системи людини та походження структур мозку, які втілилися в полівагальну теорію. Ця теорія висуває припущення у тому, що наша соціальна поведінка та емоційні розлади мають біологічну основу.Стівен Порджес, основоположник полівагальної теорії та провідний експерт у галузі психофізіології розвитку та поведінкової нейробіології, розповідає, як його дослідження допомогли досягти приголомшливих результатів при лікуванні посттравматичного стресового розладу, тривоги, депресії, психологічних травм та аутизму.Книга написана з академічною ґрунтовністю та принесе справжнє задоволення від прочитання тим, хто безпосередньо пов'язаний із сферою біології, фізіології, антропології, неврології, нейробіології. Рекомендована до прочитання всім, хто займається: психологією, психотерапією, травматерапією, соціальною роботою, коучингом, усім, хто цікавиться особистісним зростанням та ментальним здоров'ям. Ця теорія допоможе глибше вникнути у різні області нашого життя, від механізмів травми народження до уподобань у дорослому житті.Теорія, розроблена Стівеном Порджесом за 40 років досліджень, є одним із найбільш повних досліджень впливу блукаючого нерва на фізіологічне та психологічне функціонування людини. Теорія заснована на ідеї, що існує три компоненти вегетативної нервової системи (АНС): німієлінізована рептильна гілка блукаючого нерва, симпатична нервова система і мієлінізована неомлекопітна гілка блукаючого нерва. Ці гілки співвідносяться з різними поведінковими реакціями.Суть книги Порджеса полягає в тому, що розвиток мієлінізованого блукаючого нерва, що походить з подвійних ядер, має вирішальне значення для придушення реакцій боротьби/втечі/застигання у відповідь зовнішні стимули.Оцінка ризику в навколишньому середовищі, яку він називає нейроцепцією, регулюється несвідомо і мієлінізований вагус допомагає протистояти первинним поведінковим реакціям. Дослідження Порджеса показують, що блукаючий нерв має сильний вплив на прихильність людини, соціальну поведінку, саморегуляцію і навіть концентрацію уваги.Значення цієї теорії величезне, вона відкриває безліч нових тем для досліджень та додає терапевтам нові грані в їх підходах до лікування різних станів та психологічних травм.