«…Ми більшу частину години живемо в напівпритомному стані, переходячи від однієї рутинної події до іншої з поганими почуттями, наче зомби у світі неживих. Ми не видим красивої рині на пляжі, бо, як ті дурненькі рибки, ми часто не помічаємо, що нас оточує. Але так не повинно бути; це не повинно бути нашою частковою реальністю. Ми можемо навчитися дивитися і відчувати світ із підвищеною свідомістю художника: відчувати насолоду від того, що бачимо світ справжнім, стовідсотковим зором… Дерево, будівля, окраска дороги — все це стає непомітним, не відкладається у нашій свідомості. Ми пропускаємо так багато! А художники – ні. Вони бачать “невинним оком”, як казав Джон Раскін, критик вікторіанського мистецтва. Вони вчаться відвикати: бачити так, ніби вперше, а не в сотні»
Відгуків ще немає
Станьте першим, хто поділиться своєю думкою!