Зустрінемося в іншому житті. Катріона Сільві (Мяка) Лабораторія

Для шанувальників «Незримого життя Адді Лярю» та «Життя за життям». Тора та Санті – незнайомці в чужому місті. Коли випадкова зустріч переплітає їхні долі, вони відразу впізнають одне в одному споріднену душу. Однак через кілька днів історію, яка так і не встигла розпочатися, обриває трагічний випадок. Але це лише одна із багатьох їхніх зустрічей. Ніби магніти, Тора і Санті притягуються знову і знову. Життя за життям вони перетворюються у друзів, партнерів, коханців або ворогів. Та їх ніколи не покидає дивне відчуття, що вони уже знайомі. Врешті невипадкові закономірності й розмиті спогади поєднуються в цілу картинку. Та перш ніж їхні численні життя завершаться, вони повинні дізнатися, хто вони одне для одного насправді. Чому варто прочитати книжку «Зустрінемося в іншому житті»? Міжнародний бестселер, який скоро буде екранізовано з Галь Гадот у головній ролі. Гостросюжетний дебютний роман про чоловіка та жінку, які мають з'ясувати, чому вони продовжують зустрічатися в різних версіях свого життя — захопливе та образне дослідження нескінченних форм кохання та того, як наш вибір може все змінити. Про авторку: Катріона Сільві — шотландська письменниця. Вивчала англійську мову у Кембриджі. Захистила докторську дисертацію з еволюції мови, сподіваючись з’ясувати, звідки взагалі взялися всі ці слова. «Зустрінемося в іншому житті» — її дебютний роман. Відгуки Персонажі Катріони чудово досліджені, глибокі і складні, а віддача від їхнього самопізнання відчувається справжньою і заслуженою. Галь Гадот, акторка, яка зіграє головну роль у екранізації книжки Винахідливий, сміливий і дивовижний... Тримає в напрузі та емоціях, розкриваючись сторінка за сторінкою, шар за шаром. Розумно побудований і надзвичайно цікавий. Чарльз Чоукай Ю, автор романів «Як жити безпечно у науково-фантастичному всесвіті» та «Interior Chinatown» Цитати: — Зірки, — він готувався до цієї миті все життя. Тепер слова квапляться, шпортаються одне об одне. — Я... Я пам’ятаю сузір’я, яких не існує. Цілі небеса, яких ніколи не було. Коли дивлюся вгору, щоразу бачу лише те, чого немає. — Я не можу так жити. Розбитим на друзки, — він хапається руками за голову, ніби намагається утримати всі «я», що вихлюпуються назовні, не залишаючи по собі нічого. — Усе мусить мати якесь значення — разом. Зірки, годинник. Ми маємо це пояснити... — благально піднімає очі. — Має бути якась причина. У самісінькій глибині має бути сенс. Стрілки годинника на вежі крутяться у зворотному напрямку до півночі. Час біжить назад, відмотує їх униз, на землю. Дівчина тримається за Санті, намагаючись знову запустити час уперед, дістатися діри, яку вежа свердлить у небі. Вони поволі знижуються в саме серце натовпу, ніби кленова крилатка. Час вібрує, перевстановлюється, починається спочатку. Санті перетворив цей будинок на свій нотатник спогадів. Обсипані цегляні стіни вкривають малюнки: у кожному світі — він і вона, місто, собор, годинникова вежа. Прогалини між зображеннями заповнюють зірки. Деякі життя повторюються знову й знову: вони в поліцейській формі, над головами розриваються феєрверки; життя, у якому були названими близнятами; двоє студентів на вершині вежі дивляться вгору, на запаморочливі зірки. ... На протилежній стіні — інші незмінні люди: Лілі, Хайме, Аурелія, Елоїза та Джулз.