Трохи про чавун: Залізо з вмістом вуглецю більше 2,14%. Якщо менше, то сталь. Залізо у чистому вигляді! У нашому випадку без будь-якого покриття (без емалі). Тому може іржавіти, якщо залишати мокрою! Важко! Не плутати зі старою бабусиною чавунною сковорідкою з литого алюмінію. Покриття на чавунному посуді утворюється у процесі прожарювання (якщо нова). А у процесі приготування воно постійно оновлюється. Але це не антипригарне покриття, як багато чому чомусь думають (бо чорне), а найтонша полімерна плівка із запеченої олії (жиру), яка захищає ваш посудин від корозії, а також має гідрофобні властивості (відштовхує воду). І тому, щоби не прилипало, готувати треба з олією. Хіба що коржі можна без олії пекти. І так. На чавуні можна пекти. Тому що він, крім усього іншого, має високу теплову емісію. Це є чи не головна перевага чавуну. Здатність віддавати тепло. Тепло від добре прогрітої сковороди ви відчуєте за півметра! Подібного ефекту вам від інших матеріалів не отримати. Теплова емісія у чавуну в 10 разів вища, ніж у алюмінію. Це означає, що продукт готовиться не лише у місці торкання поверхні, а практично повністю. Пропікається. І якщо на алюмінієвій пательні млинці ви змажіть, то на чавунній ви печете). Ні на що не претендую) 1. У вас надійна та зручна річ. І вона не стане непридатною (як улюблені кросівки, з яких уже пальці вилазять, а ви їх зберігаєте як пам'ять). У вас з цією річчю пов'язана купа спогадів, і як правило про добре))). Вона у вас є! Вам не потрібно буде щороку шукати та купувати «бажано таку ж», бо до такої ви звикли, а «таких» уже не випускають… І вам потрібно пробувати щось нове, незрозуміле з непередбачуваним результатом. Я консерватор. Звикаю до добрих промов. Мені в таких ситуаціях трохи складно... Не кажучи вже про те, що це дуже вигідне вкладення, 100% річних)) 2. Її можна бити всім, що під руку попадеться: можна металевою лопаткою, можна ножем, можна вилкою, та хоч шпателем. Нічого ви там не пошкодите і нічого після цього не облізете. Можна різати прямо на сковороді. Це зручно. 3. Дивуєшся на неї, і хочеться щось приготувати. І не тому, що їсти хочеться, а тому, що на ній приємно готувати. 4. Такі речі приємно дарувати. Якщо людина здружиться з чугуном, то він буде вам потім дякувати ще років 20))). До того ж, і веганам теж дуже до речі. Я подарував другу, просунутому йогу, то він у захопленні, пече на ній якісь там свої веганські коржі. 5. А ще можна не морочаючись постукати ложкою об борт після помішування, збивши з неї шматочки їжі. Дрібниця, а зручно) 6. І так, я вже років 15 не користуюсь ніякими іншими сковорідками, тож забувши найголовніше - абсолютно нешкідливо. Жодних там перфтороктанових кислот чи їх «нешкідливих» замінників.
