Нехай квітне аспідистра, Джордж Орвелл, Фоліо

Про конфлікт між особистістю та громадськістю розмірковує Джордж Орвелл (1903—1950) у романі «Нехай квітне аспідістра» (1936). Роман частично автобіографічний, автор опирався на свій досвід роботи у лондонській букіністичній крамниці.
Герой книги Гордон Комсток — представник зубожілої буржуазної батьківщини, яка покладає на хлопця багато надій, що призводить до підліткового бунту проти нав'язаних громадських норм. Гордон вважає собі поетом, який прагне звільнитися від влади грошей, але ідеалістичне сприйняття світу і небажання бути «респектабельним» доводити його до соціального відчуження. Замість свободи від грошей Гордон набуває хворобливу залежність від них, вважає гроші мірилом людських стосунків. Зазнавши краху у творчості та особистому житті, Гордон Комсток опиняється «на дні». Але, як і ненависна йому аспідістра — символ буржуазної респектабельності, рослина, витривала до несприятливих умів, — він ще здатний відродитися і врешті погоджується бути звичайним, знайшовши новий сенс життя.