Ярмарок Суєти, Вільям Теккерей, РІдна Мова

«Ярмарок Суєті. Роман без героя» Вільяма Мейкпіса Текерея — сатиричний роман, написаний у 1848 році, який уже майже два століття читають та перечитують у всьому світі. Чим він так манити? Чому такий відомий, та однаково незвіданий? І чому одні твори стають світовою класикою, а інші – ні? Майже риторичні запитання…
Текерей навряд чи міг сподіватися, що й у ХХІ ст. його сатира буде актуальною, його персонажів не тільки знатимуть, співчуватимуть їм чи засуджуватимуть їхні поступки, а ще й розмірковуватимуть над тим, що є визначальним для щасливої ​​долі: спадковість чи виховання. Чому Ребека Шарп — розумна, гарна, талантлива, так і не досягла омріяного багатства та становища в суспільстві? Вона народилася двоєдушною пройдисвіткою чи стала такою через бідність та шлюб виховання? А чи щаслива в шлюбі зі шляхетним Доббіном щиросердна, але наївна Емілія Седлі? І кожен персонаж «Ярмарка Суєті. Роман без героя», що його з неабияким хістом зобразивши письменник, цікавий по-своєму, навіть якщо й змальований із дотепною іронією та безжальною сатирою.
Сама назва роману — точна характеристика безпринципного споживацького світу, де панують обмани, жага наживи й аморальність. Однак попри вади, в суспільстві є місце шляхетності, відвазі, щирого кохання та відданості. І так буде завжди!