«Моя бабуся просити їй вибачити» – книжка про життя: сумне й смішне, болісне й захопливе водночас, а також про одне з найважливіших прав людини – право бути іншим.
Ельзі – сім, і вона не така, як інші. Її Бабуні – сімдесят сім, і вона неймовірно шалена – якщо вважати шаленством, приміром, стояння-з-рушниці-для-пейнтболу. А ще бабуся для Ельзи найкращий – і єдиний – друг. Щоночі Ельза ховається від світу в бабусиних історіях про Країну-Спросоння та Королівство Міамас, де ніхто не має бути «нормальним». Та коли Бабуня помирає і залишається жити лише в аркушах, написаних до тих, перед ким вона відчувала провину, – ось тоді й починається найбільша Ельзина пригода...
