Волоцюги. Оксана Сайко. Академія

Колись він мав роботу, житло та дружину. У якийсь момент розмірене життя раптово поламалося, і він опинився на дні. Просто небо. Серед тих, кого уникають та зневажають. Самотній і приречений. У біді й поневіряннях людині важливо знати, що вона не самотня, що їй допоможуть, чи самій стати комусь опорою, аби не втратити собі зовсім. Несподівано, мов промінь світла у безпросвітності, в його житті з'являється вона. Така сама, як і він, — неприкаяна. Вона блукає, шукаючи чогось, і ніяк не може спинитися. Довго споглядає знайдену картину, на якій жінка з дитиною.

Світ волоцюг — непевність та невідомість. У ньому немає майбутнього, а є лише сьогодні і тепер. Малі втіхи часто перетворюються на драмі й трагедії. Але й тут люди змушені жити і знаходити, здавалося, назавжди втрачений сенс.