Жінка у Берліні. Анонім. Комора

Протягом восьми тижнів, з 20 квітня по 22 червня 1945 року, 34-річна берлінська журналістка, залишившись із невеликою групою сусідів у багатоквартирному будинку без їжі, електрики, газу та води, провадила щоденні записи свого досвіду виживання у плюндрованому Червоною Армією місті. Внаслідок цього постає унікальна літературна та історична пам'ять пам'ятника, якому в мемуаристиці роки Другої світової війни належить почесне місце - поруч із щоденниками Анни Франк, Віктора Клемперера та Мічігіко Хачійя. Кмітлива, спостережлива, сповнена вітальних сил і непохитного здорового глузду, героїня-оповідачка Жінки у Берліні стала голосом безсловесних мільйонів жінок, яким випало відбудовувати життя з руїн, у матеріально та морально знищеному світі.