Симон. Ірина Власенко. Мистецькі біографії. Фоліо

Симон — так називали його друзі у детстві. Згодом такий псевдо буде стоять під критичними статтями та фельетонами журналіста Василя Симоненка. Проте гарячі та відверті вірші, яких так боялися «байстрюки катів осатанілих», буде підписувати переважно своїм ім'ям. Симоненко не боявся казати правду, ніколи не був зручним і карманним. Ставши насправді народним поетом. Міг би стати другим Шевченком, якби… Смерть ходила за ним назирці. Велика темна рибина крутилася навколо, коли юнаком заплутався у лататті. Стояла в узголів'ї, коли його ледь живого після падіння з вітряка товариші принесли додому. І вже не відступила, коли внаслідок жорсткого побиття біля відділку міліції, у нього загострилася давня хвороба. Радянська влада хотіла поховати його поезію, накладаючи заборону на вірші. Проте слово правди знищити неможливо.