Вибір без вибору. Пітьма і лють. Наша згода загинути. Наш вибір вбивати. Бій і порожнєча. Щоденні втрати. Втрати, які вже не рахують та не відчувають. Границі землі, що впізнаєш навпомацки. Поезії Ярини Чорногуз це своєрідні листи з фронту, листи з передової, де ти не знайдеш опису бойових дій чи переліку звільнених територій. Це листи про біль від втрати загиблих побратимів та сестер, листи про буття на війні тут і зараз, про усвідомлення та прийняття власного вибору піти воювати, листи про те, як виглядатиме світ після всього цього болю, що розриває зсередини. Листи про те, як виглядає оборона твоєї присутності у цьому світі. Ці тексти Ярина написала за останні півтора року ротації на фронті, значна частина якої припала на повномасштабну війну. У цій добірці, пише Ярина, промовлятиме моя пам'ять про Скадовське і морське побережжя Херсонщини, Сєвєродонецьк та Маріуполь, висоти над Новоайдаром, дорогу Бахмут? Лисичанськ і села по той бік Сіверського Дінця, річки, яка стала українським Стіксом. І всі вони відчуваються мені як ще одна мала батьківщина, бо вони переміряні нашими кроками вдовж і поперек. Деякі вільні й оборонені, більшість із них ще належить звільнити.
Відгуків ще немає
Станьте першим, хто поділиться своєю думкою!