Все одно буде п'ятниця. А потім тиждень. Ольга Бартіш. Лабораторія

Можливо полюбити чужу дитину, як свою кровну, що важить на цій плоскості, зійтись лініям. Поділитися своїм досвідом усиновлення.Пошуки привели її до абсолютно інших викликів — як полюбити свою дитину?  усиновлення і точно не інструкція як діяти, якщо ви вирішили відкрити свій дім для дитини. темної ночі. мук і самовираження, конфлікту материнства та самореалізації, амбіцій творчої особистості та страждання від нереалізованості. відділу в «Газеті по-українськи» та в журналі «Країна», а також у корпоративному виданні міжнародної компанії «Монделіз». мадам Пальмгрен» у рідному Львові.  Сильно, але не однаково. Малюй, Олю. Малюй свою життя».Яка ж то була ілюзія! Як часто люди помиляються, вважаючи себе духовно просунутими. Дуже просто бути таким десь у печері чи на безлюдному острові, сидіти там годинами у позі лотоса, думаючи, як ти любиш увесь світ. Це найлегше, що можна вигадати. Я шукала істини десь там, а вона весь час була тут, поруч, будинки на кухні. Прошу: бери та служи. Яких тобі, Олю, ще треба сенсів? Яких аскез? Ось у цієї дитини є Бог. Прийми його, відкрий своє серце. Полюби.