Очі без зіниць.

Рими війни, філософії та любові переплелися між собою у збірки віршів Катерини Магулі. Тут і загублені почуття, і віднайдені мрії, прожиті і не зовсім страждання, водночас – багато віри, світла та сонця. У цій поетичній збірці є вірші, що занурюють у світ або ж змушують випірнути зі свого власного і подивитись навколо. Багато віршів ніяк не названі, бо говорять про речі, які не потребують заголовків. Кожен тут знайдете собі. Кожна поезія написана для кожного людини, тому прочитайте її так, як зможете лише ви.