Проблема великої літератури. Віхола

Віктор Петров, він же В. Бер, Борис Веріґо, В. Домонтович – письменник, автор Доктора Серафікуса та Дівчини з ведмедиком. Син священнослужителя і шостий із неокласиків. Емігрант та шпигун. А ще етнограф, філолог, публіцист, історіософ. Його есеї – чистий інтелектуалізм. Це віртуозні тексти про історію ідей та глибші механізми культури. Хоча заперечувати їхній актуальний вимір не слід: це також міркування біля конкретної реальності. Петров роздумує про чисельні проблеми великої літератури, аналізує Сковороду, Куліша та Шевченка, християнство та нову годину. Петров - мислитель і літератор, що пише іронічно та зухвало. Його шанували, але не розуміли, - висловився про Петрова Юрій Шевельов після зникнення письменника з Мюнхена навесні 1949-го. Ця книжка - спроба просунутися далі в розумінні самого автора та його оригінальних поглядів та текстів. Про серію Недочитані тексти Перед вами - серія есеїв та статей, де зібрані тексти українських інтелектуалів, що допоможуть розібратися з темами та питаннями, які досі викликають ідеологічні протистояння та часті маніпуляції. Недочитані тексти - своєрідний інтелектуальний захист серед великої війни: проти ворожої пропаганди та різнорідного невигластва. Разом з літературним критиком Євгенієм Стасіневичем ми дібрали ті тексти з дня вчорашнього, що якнайсильніше резонують з днем сучасним. Тексти-тригери та мисленні подразники, які гарантують і користь, і захопленість.