Сто років самотності (мг)

Ґабріель Ґарсія Маркес (1927–2014) – колумбійський журналіст, видавець і політичний діяч. Основоположник літературного напряму «магічний реалізм». У 1982 році йому було присуджено Нобелівську премію з літератури: «за романи та оповідання, в яких фантазія та реальність, поєднуючись, відображають життя та конфлікти цього континенту». Роман Сто років самотності вважають шедевром Ґабріеля Ґарсія Маркеса. Автор описує історію життя батьківщини Буендіа протягом ста років. Письменник використовує у своєму творі елементи та образи світових міфів. Буендія відправляється на пошуки нової землі для нащадків, а злива не припиняється багато років, як у біблійних історіях. Читач може розпізнати риси античних міфів: невидима доля керує героїв роману, трагічний фінал визначень наперед. У видавництві «Фоліо» також вийшло друком книжки Ґ. Ґ. Маркеса "Кохання під час холери", "Опале листя", "Генерал у своєму лабіринті", "Полковнику ніхто не пише", "Скандал сторіччя. Тексти для газет та журналів (1950–1984)», «Зустрінемось у серпні».