Сучасна проза України щодня поповнюється цікавими новинками різноманітних жанрів і на різноманітні теми. Серед них українські письменники не оминають тем, які стосуються українського минулого, зокрема варті уваги твори, в яких висвітлено радянську дійсність у біографічних романах про видатних українців. Не останнє місце серед таких персонажів посідає Василь Стус — відомий український поет, правозахисник та дисидент — ім’я якого останнім часом постійно на слуху.
Шістдесятники й дисиденти — люди, які свого часу потрапили під прес радянської тоталітарної машини тому, що усвідомлювали свою справжню ідентичність і не збиралися мовчки приймати тодішню антигуманну систему. Художні книги про шістдесятників — закономірне культурне явище, адже ми всі намагаємося переосмислити свою історію на прикладі цих людей та, звісно ж, дізнатися більше про їхню біографію.
Роман Артемія Кірсанова та Сергія Дзюби «Заборонений» розповідає про життя Василя Стуса. Образ українського поета змальований без зайвої героїзації, він — жива людина, яка любить і ненавидить, розважається і сумує, але водночас має свої принципи, від яких не збирається нізащо відступати. У творі велику увагу приділено детальному описові життя поета як на волі, так і в концтаборі. Також у романі використано рядки з віршів Стуса, які насичують текст духом самого поета.
«Заборонений». Це слово — неначе тавро на долі митця. Його ж і справді за життя почали забороняти спершу друкуватися, а потім і писати, заборонено було навіть згадувати його ім’я, ба більше: у зв’язку з останніми подіями, пов’язаними із ним, його історію не можна вважати уже завершеною.
Життя Василя Стуса — доказ того, що правда все одно переможе, що й намагається засвідчити роман «Заборонений».
Відгуків ще немає
Станьте першим, хто поділиться своєю думкою!