Ніби мене нема(є) Славенка Дракуліч Комора

Травень, 1992 року. Молодій боснійці С. двадцять дев'ять років, вона освічена, гарна, має власний будинок і роботу вчительки у невеликому містечку. Має друзів і нормальну життя. А тоді одного дня біля її дверей стукає сербський солдат.

Март 1993 року. Виснажена та зневірена емігрантка народжує у Швеції дитину. Втім, на відміну від інших новонароджених у палаті, у цього немовляти немає імені, країни, мови чи батька, натомість є багато батьків, безлика маса солдатів, які ґвалтували С. у «жіночій кімнаті» концтабору.

«Ніби мене нема(є)» — це потрясливий роман про масові випадки насильства над жінками під час війни у ​​Боснії, заснований на реальних свідченнях жертв, на невигаданих історіях та болючих травматичних спогадах жінок, із якими спілкувалася Славенка Дракуліч.