Еверест соло. Кришталевий горизонт Месснер Райнгольд

«Кришталевий горизонт»: таким постає велетенський масив Евересту перед альпіністом, коли він, як і Райнгольд Месснер, наближається до снігових вершин Гімалаїв, повертаючись із Лхаси після 1000 кілометрів подорожі на джипі територією комуністичного китайського Тибету та кількох тижнів піших переходів від одного кочового табору до іншого.

Коли в 1979 році в Катманду Райнгольд Месснер дізнався, що японський альпініст Наомі Уемура отримав дозвіл на одиночне сходження на Еверест узимку 1980–1981 років, він мав перед собою лише одну мету – випередити його.

Після свого одиночного сходження на Нанга-Парбат (8125) у 1978 році Месснер знав, що сходження соло на Еверест, найвищу гору у світі, яка сягає 8848 метрів, можливо. Він одразу ж узявся за справу і йому вдалося отримати дозвіл на експедицію на період із червня по кінець серпня 1980 року.

Уже одного разу Райнгольд Месснер стояв на вершині Евересту. Це було в 1978 році. Тепер він збирався піднятися вдруге, знову без штучного кисню, та цього разу без партнерів-альпіністів, стаціонарних таборів і носильників, але за новим маршрутом на тибетській стороні.

Розповідь Месснера про одиночне сходження, яке стало сенсацією в альпінізмі, описує не лише боротьбу за виживання на висоті 8000 метрів в умовах важких випробувань природою, таких, як мусонні бурі, льодовикові ущелини і розріджене повітря. Насамперед це – оповідь про випробування людської психіки на межі можливостей і про містичне сприйняття самотності людиною серед світу криги.

Ця розповідь ніби про гори, а насправді про виклик собі, витривалість і сміливість. Ці всі риси потрібні нам сьогодні, щоб протриматися і перемогти.