Книга Тягар пристрастей людських. Вільям Сомерсет Моем

Брав на подарунок. Потім не витримав і скачав аудіокнигу. Шикарний сюжет талановитого письменника. Книга не втратила своєї актуальності до цього часу, оскільки людські відносини в своїй суті не міняються.
Книга для людей, які кохали до безтями і були готові на все заради своєї пристрасті.

Про пристрасті людські, які дарують багато радості, але й оплата буває зависока, занадто висока. Єдине, що може втішити, це вміння глянути на себе та на світ з почуттям гумору - це дає силу жиьи після страждань. Розетці спасибі за чудоао організований сервіс!

Перша книга, яку я перечитав ще раз після першого прочитання. Настільки вона захоплює, хоч обсяг книги 800 сторінок.
Читати всім, хто шукає смисл життя, не знайшов смисла життя або втратив його. Як жити, якщо помирає твоя 16-річна дівчина, залишивши дитину? Де справедливість, коли діти залишаються сиротами? Чи варто йти з життя через нещасливе кохання? Чому генії уходять так рано? Як знайти щастя? Як розлюбити на наступний день після того, як закохався та любити все життя жінку, яку ненавидиш? Чи варто складати руки, коли руйнуються всі твої цінності, уходять найдорожчі люди, зраджує найкоханіша людина, коли ти з багатої і успішної людини стаєш жебраком? Через всі ці поневіряння проходить головний герой Філіп Кері, який через негаразди критично ставиться до віри, істини, кохання, богемного життя. Філіп мав фізичний недолік, який отруював все його життя, але оцінивши пройдене життя, зрозумів, що без вади людина не може так гостро відчувати красу, пристрасно любити мистецтво та літературу, схвильовано стежити за складною драмою життя. Знущання і зневага, яким він піддавався, змусили його заглибитися в себе і виростили квіти - тепер вони ніколи не втратить свого аромату

У відомому фільмі розповідається, що життя – як «коробка цукерок». Сомерсет Моем краще, повніше і яскравіше розкриває смисл життя: «життя – як перський килим».
"Життя, як перський килим. Ткач плете візерунок на килимі не заради якоїсь мети, а просто для того, щоб задовольнити свою естетичну потребу, от і людина може прожити своє життя так само; якщо ж він вважає, що не вільний у своїх вчинках, нехай дивиться на своє життя як на готовий візерунок, змінити який він не може.Життя здається жахливим , поки мірилом є щастя, якого не досягаєш. Щастя має так само мало значення, як і горе. І те, й інше разом з іншими дрібними подіями життя вплітається в його візерунок. Все, що стається в житті, тільки вплете нову нитку у складний візерунок життя, а коли настане кінець, треба радіти з того, що малюнок близький до завершення. Це буде витвір мистецтва, і він не стане менш прекрасним через те, що він один знає про його існування, а з його смертю він зникне.»