Набір спецій до кави Norma №10 300 г (4820223411966)

Набір приправ, прянощів ї спецій до кави. Набір містить шість різних приправ у дой-паках вагою по 50 г, в зручній подарунковій коробці. Приправи відповідають основним культурам споживання кави.

• Приправа до кави по-віденськи, склад: кориця, кардамон зелений, гвоздика, мускатний горіх, перець духмяний.
• Приправа до кави по-марокканськи, склад: кориця, імбир, мускатний горіх, кардамон зелений, перець чорний, гвоздика, фенхель, аніса, бодяна.
• Приправа до кави по-мексиканськи, склад: кориця, нерафінований тростинний цукор, бодян, апельсинова цедра, гвоздика, перець червоний.
• Приправа до кави по-ефіопськи, склад: фенхель, аніс, кориця, кардамон, мускатний горіх.
• Приправа до кави по-аденськи, склад: імбир, кориця, кардамон зелений, гвоздика.
• Приправа до кави по-єменськи. склад: імбир, фенхель, кардамон зелений, аніс.

Приправи, прянощі, спеції до кави дуже гарно підходять для формування різноманітних смакових відтінків при заварюванні, помелі та при додаванні в готову каву. Ви зробити свої кавові напої більш різноманітними та приємно здивуєте своїх гостей. Також їх можна додавати до какао, капучино, лате, мак'ято, гарячого шоколаду та інших напоїв.

Історія віденської кави бере свій початок в XVII столітті і пов'язана з ім'ям Юрія Франца Кульчицького. Народився він у селі Кульчиці біля Самбора. Каву навчився пити в молодості, бувши в турецькому полоні, в який потрапив в складі загону запорізьких козаків.
У 1863 році завдяки героїчному вчинку Кульчицького, війська Священної Римської імперії та Речі Посполитої, до складу яких входили козацькі загони, здобули перемогу у Віденській битві. В нагороду від влади міста Кульчицький отримав 300 мішків трофейної кави, великий будинок, грошову винагороду та звільнення від сплати податків. У наступному році він вже продавав каву на вулицях Відня. Трохи пізніше у подарованому будинку їм була відкрита кав'ярня «Будинок під блакитною пляшкою». Надалі Кульчицький весь час удосконалював рецепти кави, в тому числі використовував композиції прянощів. Ця приправа є однією з композицій прянощів того часу.

Порівняно з іншими арабськими країнами в Марокко немає стародавньої кавової традиції. Відома з часів арабських торговців кава почала набувати популярності у XVIII столітті, потрапляючи в Марокко через Європу, а піку популярності досягла у ХХ столітті, за часів появи французьких кафе. У сьогоднішньому Марокко можна випити каву в кафе чи вдома. У кафе це переважно або café noir - маленька філіжанка еспресо, або еспресо навпіл з молоком, так зване nous nous. Вдома прийнято готувати Qahwa Ma'atra - марокканську духмяну каву. Кавовий мікс готують, перемелюючи обсмажені кавові зерна з підготовленими прянощами, а вже з суміші, що вийшла, готують кавовий напій. При всьому різноманітті варіантів духмяної марокканської кави, проте виробився певний набір прянощів та їх пропорцій, необхідних для приготування суміші спецій. Цю суміш прийнято додавати до кавових зерен перед помелом з розрахунку 1-2 ст.л на пів склянки зерен.

Історія мексиканської кави почалася з кінця XVIII століття, коли її завезли іспанці в порт Веракрус з Антильських островів. За часів Мексиканської революції 1910-1920 років солдатерас готували для мексиканських солдатів каву в глиняному посуді, куди додавали корицю та пілончильйо – нерафінований тростинний цукор. Так виник рецепт Café de Olla – горщик кави. Пізніше до напою було додано інші спеції, такі як бодян, гвоздика, апельсинова цедра, іноді червоний перець та шоколад. Для приготування напою використовують каву темного обсмаження. Спочатку доводять воду до кипіння, додають спеції із цукром та варять на невеликому вогні 20-30 хвилин. Потім додають каву, збільшують вогонь, і коли напій починає закипати, знімають з вогню і настоюють 5 хвилин під кришкою. Потім проціджують та розливають по чашках. Каву можна пити гарячою, а можна охолодивши і додавши лід та лікер (в оригіналі калуа) отримати мексиканський коктейль корахільйо. Для приготування café de olla на 1 літр води потрібно додати 200 г кави і 50 г приправи.

За легендою, історія відкриття кави та її властивостей бере початок в Ефіопії 9 століття, за часів Аксумського царства. При цьому масово споживатися кава стала лише на початку 20 століття, коли з'явилася відома кавова церемонія. Звичай, що виник у суфійських монастирях, був під забороною для ефіопських християн до кінця 19 століття. У 1893-1899 роках імператор Менелік II встановив сучасні кордони Ефіопії, подолавши довгий період роздробленості. З метою об'єднати роз'єднане населення і створити єдину і мирну націю, імператор, який правив країною з 1889 по 1913 рік, прилюдно вживав каву і закликав своїх підданих християн наслідувати його приклад. Так з'явилася відома ефіопська кавова церемонія. У чомусь вона перегукується з арабськими традиціями, у чомусь відрізняється. Серед спецій, якщо вони застосовуються учасниками церемонії, наврядчи знайдуться шафран, мастика чи лишайник, характерні для арабської кави. Як правило, це більш «традиційні» прянощі. Також використовується більш обсмажена кава, яку обсмажують безпосередньо під час церемонії.

Історія кави тісно пов'язана з Єменом. Саме Ємен до 18 століття був єдиним світовим постачальником кави. Саме монополію Ємену на каву порушили у першій половині 18 століття європейці, вивізши кавові дерева, які заклали основу кавових плантацій у європейських колоніях в Ост-Індії, Східній Африці, Вест-Індії та Латинській Америці.

На початку 19 століття в англійців виникла потреба у вугільному складі для обслуговування своїх пароплавів, які прямували до Індії. Кінцевим підсумком цього стало входження в 1839 році Адена до складу Британської імперії, частиною якої він був до 1963 року. Завдяки емігрантам з Індії, Східної Африки та Південно-Східної Азії Аден став багатонаціональним містом, в якому змішалися багато традицій. Поширена в Ємені традиція приготування гахви з гешира (лушпиння кави) була замінена заварюванням кави з кавових зерен. Зміни торкнулися і традиційної приправи, яка додається до напою – хаваедж. Замість анісу з фенхелем стали використовувати корицю з гвоздикою. В 1848 році в результаті міжусобиць в Північному Ємені центр вивезення кави перемістився з Мохи в Аден. 1853 року Аден був оголошений «вільним портом», що викликало тут торгівельний бум. Завдяки цьому певну популярність набув і аденський варіант суміші прянощів для кави. Історія кави бере свій початок від багатовікових усних традицій на території сучасних Ефіопії, Сомалі та Ємену.

Першість у вживанні кави прийнято віддавати Ефіопії, але саме з Ємену цей напій поширився у всьому світі, саме єменські кавові зерна стали основою всіх світових плантацій. Довгий час єдиним гарячим кавовим напоєм у Ємені була гахва, яку готували з геширу - висушеного лушпиння, в даному випадку кави. Гешир і відповідно гахва можуть бути і з інших плодів. І лише приблизно з XVI століття почала поширюватися традиція приготування кави із зерен. На сьогоднішній день існують обидві традиції. Як гешир, так і традиційна кава часто готується з приправами. У Ємені всі приправи (не тільки для кави) називають загальним словом хаваєдж. У сьогоднішньому Ємені можна скуштувати каву з багатьма комбінаціями прянощів, прийнятих в арабському світі і не тільки. Але традиційно єменськими вважаються два варіанти приправ. Один старіший, більш поширений на півночі, і другий, що виник у період контролю англійцями Адена. У цій упаковці представлений більш старий, північний варіант.

Використовуйте. Вийде дуже смачно.

Компанія Норма є сертифікованим українським виробником спецій, трав, приправ під однойменною торговою маркою Norma. Виробництво і склад знаходяться в м Київ

Концепція нашого бренду Norma - це Якість, Смак, Ціна.

Компанія Норма – інноваційний виробник, перший бренд в Україні, який не позиціонує товар по традиційній формулі ціна/якість та не йде на компроміс між ціною та якістю, а показує високу якість, зберігаючи при цьому найнижчі ціни. Технологічність виробництва, свіжість та кондиції сировини дають такий смак, аромат та зовнішній вигляд наших продуктів. Хай завжди буде смачно.