Вино Bad Boy Recolte 2016 року червоне сухе 0.75 л 14.5% в подарунковому дерев'яному футлярі (111114)

Чудовий подарунок. Вино знаходиться в дерев'яному футлярі. Футляр виконаний з натуральної дерев'яної заготовки. Верхня кришка кріпиться на петлі. Виготовляється в обпаленому вигляді.

Жан-Люк Тюневан, широко відомий як хрещений батько "гаражного виноробства", знаменитий насамперед своїм приголомшливим, воістину культовим, вином "Chateau Valendraud". Багато років тому Роберт Паркер за бунтарство, новаторський дух, потяг до експериментів і зневагу до канонів нагородив Жана-Люка жартівливими прізвиськами "bad boy" (у буквальному перекладі означає "поганий хлопець", американським молодіжним сленгом - "крутий хлопець") та "black sheep" (ідіома, що означає "негідник, вилупок, відщепенець", буквально - "чорна вівця"). Прізвиська приклеїлися намертво. Тюнвен, який довгі роки виношував концепцію нового бордоського вина, вирішив перетворити отримані назви, в яких для втаємничених було зашифроване ім'я винороба та іменитого натхненника, на прекрасне вино в інтригуючій упаковці. Цікаво, що в країнах Європи вино випускається під назвою "Bad Boy", а в США - "Mauvais Garcon" ("поганий хлопець" французькою). Здавалося б, має бути навпаки.

"Bad Boy", 2016 - вино, назване винними критиками "безумовно кращим порівняно з попереднім вінтажем". Видання "The Wine Advocate" зазначило, що післясмак вина має "хорошу структуру, схожу на вина Медока", а Джеймс Саклінг охрестив його "фантастичним". Жан-Люк Тюневан - визнаний лідер "гаражистів", уродженець Алжиру, - переїхав разом із батьками до Франції у віці 10 років. У 1984 році він відкрив невеликий бакалійний магазин, який незабаром став винним баром, а потім і винним магазином. На купівлю виноградника Жан-Люк зважився лише 1989 року. Ім'я "Шато Валандро", яке винороб Жан-Люк Тюнвен дав своєму спочатку дуже скромному володінню (0,6 га), народилося від змішання слова "Val" (фр. "долина") і дівочого прізвища дружини Жана-Люка Мюріель - Androud. Цим винороб закріпив її суттєвий внесок у їхню спільну справу. Над удосконаленням процесу виробництва Жан-Люк експериментував довгі роки. Бочки, в яких витримувалося вино, через брак іншого підходящого місця, ставив прямо у себе в гаражі. Коли 1995 року дітище маєтку Валандро нарешті отримало заслужене визнання Роберта Паркера, стався бум на це "гаражне" вино. Свій новий високий статус подружжя не раз підтвердило в наступні роки.

Критики, незважаючи на визнання якості та оригінальності вин Шато Валандро, дещо засмучені тим фактом, що Жан-Люк Тюневан легко порушив традиції виноробства Бордо - його вина просто не підходять за стандартом до бордоських. Проте комерційний успіх сімейного підприємства, яке вирізняється особливою уважністю до деталей, говорить сам за себе.