Якими були раніше і які є зараз телевізори
Серед різної побутової техніки одне з перших місць займає телевізор, про який ще не так давно й зовсім ніхто не чув. З технічного боку цей агрегат являє собою коробку з мільйоном різних мікросхем. Кожна з них відповідає за конкретну функцію. Одна за відеосигнал, інша за звуковий сигнал. Велика кількість складних схем зумовлює високоякісне передавання картинки разом зі звуком. На сучасному ринку можна натрапити на моделі з можливістю під’єднання до інтернету та з максимальною точністю зображення, не кажучи вже про домашні кінотеатри. Не так давно і звичайний телевізор був за межею реальності. Само собою, вони були не кольорові, і так само, як і механічні, мали деякі проблеми зі звуком.
Основною функцією є передавання кольору, якої не було раніше. Крім цього, центральним призначенням прийнято вважати трансляцію різних каналів. У століття інновацій з'явилися екземпляри, які можуть передавати сигнал на смартфони або інші ґаджети з наявністю дисплея й підтримкою певного формату. Це істотно полегшує життя споживача й робить його ще більш комфортним.
Сучасний телевізор вигідно відрізняється від своїх предків. У нього вже вбудовані блок живлення, радіоприймач, підсилювальний механізм гучномовця, відеопідсилювач, кінескоп та інше необхідне обладнання.
Різновиди, класифікації та типізації телевізорів
Зараз цей винахід можна назвати справді високотехнологічним. Якщо ще сто років тому просто мати його в користуванні у квартирі або будинку було елементом шику й невимовного багатства, то зараз телевізор з інтернетом, з wi-fi або на андроїді досить буденна річ. Вони досить щільно увійшли в спосіб життя сучасної людини й досягли розвитку настільки, що, окрім основних функцій, виконують ще безліч додаткових. За функціональними і видовими особливостям цю техніку ділять на:
- Smart TV. Технологія поєднання інтернету цифрових сервісів у сучасних телевізорах. Нові пристрої мають високу вартість, яку вони цілковито виправдовують. За своєю суттю це ті ж комп'ютери, тільки набагато простіші і функційніші. Їхня основна функція — створення взаємодії між інтернет-контентом і телебаченням. Це значно полегшує життя споживачеві. Адже тепер можна не бігати від пристрою до пристрою, оскільки все, що потрібне, є в одному місці.
- 4K Ultra HD. Формат, який привніс нове віяння в технології виробництва. Основною особливістю є висока роздільна здатність екрану і 3D режим. Також позитивною якістю такого різновиду є повноформатний звук, широкий діапазон кольорів. Виробники прагнуть зробити якісним не тільки звук, але й максимально об'ємною картинку. Здається, що, простягнувши руку, можна торкнутися мокрого носа лева або наштовхнутися на гострий наконечник списа одного з аватарів. У порівнянні з Full HD стає зрозумілим, що формат UHD виграє в 4 рази якістю і яскравістю.
- Вигнуті. Перше, на що звертається увага — форма екрана. У пропонованих пристроїв він вигнутий. Це дає можливість домогтися дивовижної чіткості показу в поєднанні з неймовірно чистим звуком. Згідно з думкою професіоналів, ці естетичні й легкі телевізори аналогічні кінотеатрам із великими залами. Масштабний формат дисплея робить сприйняття того, що відбувається на ньому, досить переконливим. Зумовлене це й природним передаванням кольору.
Як не помилитися у виборі
Як вибрати потрібний агрегат — питання досить складне. Потрібно враховувати місце його передбачуваного розміщення. Наприклад, вигнуті моделі не підійдуть на стіну, а великі домашні кінотеатри займуть багато місця в маленьких приміщеннях. Так само є велика кількість діагоналей: 32 дюйми, 37, 40, 22 і так далі.
Вірно вибрати саме технологію необхідно тому, що кожна з них має плюси й мінуси. Ще одним важливим критерієм є сфера використання. Для бізнес-презентацій підходять одні моделі, для домашнього перегляду — інші. Підбираючи певну модель, потрібно звертати увагу на відгуки інших покупців.
Раніше мій монітор стояв на рідній підставці й нагадував ледачого кота на дивані — займав увесь стіл і не рухався. Але з цим кріпленням RZTK NB-F100A моє життя змінилося! Тепер монітор рухається, як гімнаст на Олімпіаді: його можна нахилити, повернути й навіть змусити зависнути під дивним кутом, ніби він репетирує акробатичний номер.
Кріплення настільки міцне, що я починаю підозрювати, що воно втримало б навіть мій обід — а чому ні, адже стіл звільнився! Ще один приємний бонус: кабель USB 3.0. Тепер я не просто рухаю монітор, а й рухаюся до технологій майбутнього.
Это не столько отзыв, сколько предостережение для тех, кто, как и я, впервые сталкивается с кронштейнами. Сам кронштейн — супер: крепкий, понятный, ничего не люфтит и не хрустит. Если вы уже ставили такие штуки — смело берите, своих денег стоит.
А вот новичкам совет — если ваш стол стоит вплотную к стене, вас ждёт весёлый квест «Собери-разбери», с бонусным уровнем «Сломай мозг». Главный враг — колено кронштейна. По умолчанию оно должно уходить за край стола, а если там стена — увы, не судьба. Можно выкрутить вперёд, но тогда монитор будет буквально дышать вам в лицо.
Если начать изобретать велосипед и разворачивать всё под углами, монитор оказывается то с сильным смещением влево, то вправо, но не условно по центру (фото #1 и #2). Плюс, крепление само по себе даёт 1 см зазора между столом и стеной, и если не хотите получить «художественные» вмятины на стене от болтов — наклейте что-то мягкое в этом месте (см. фото #3).
Колено кстати оставляет такие же симпатичные «попадания» на стене (фото #4).
Сложнее всего — выбрать точку крепления. У меня под столом спрятана вермишель «кабель-менеджмента» (фото #5 и #6), так что вариантов было немного. Пробовал ставить в отверстия кабель-каналов — интересно, но не идеально. В левом отверстии — монитор уехал сильно влево (фото #7), в правом — стал по центру (фото #8), но так как я сижу немного левее (2/5) мне было не комфортно.
В общем, финальная и рабочая конфигурация — боковое крепление слева. Обе “ноги” повернуты в одну сторону, всё держится, всё устраивает (см. последние два фото).
Вывод: кронштейн классный, но с установкой можно знатно «потанцевать», особенно если у вас стол не стоит в центре пустой комнаты.